Вул. Галицька, 09 – житловий будинок

ID: 2324

Кам’яниця (конскр. №231 ст., №243 н.) збудована 1786 р. у стилі бароко Трефлінським на фундаментах двоповерхової кам’яниці Майдашевичівської з XVII ст. 1988 р. кам’яниця включена до Місцевого реєстру пам’яток під ох.№875.

З 1910 р. і до часів Незалежності на партері кам’яниці були розташовані різноманітні крамниці, кондитерська, в будинку жили і працювали кравці, перукарі тощо. Сьогодні тут розміщені бутік головних уборів “Шапо” і взуттєва крамниця “Монарх”.

Історія

Поч. XVII ст. – зведення двоповерхової кам’яниці.
1712 р. – двоповерхова кам’яниця зруйнована і зведена нова триповерхова.
1784 р. – руйнівний стан чільного фасаду кам’яниці.
1786 р. – зведення нової чотириповерхової кам’яниці власником Трефлінським.
1879 р. – надбудова 4-го поверху на тильному тракті (власник Юзеф Маньковський, будівничий Войцех Гаар).
1927 р. – портал оздоблений у стилі арт деко (арх. Броніслав Віктор).
1935 р. – влаштування вітрин (арх. І. Собель).


Кам’яницею (конскр. №231 ст., №243 н.) починаючи від І пол. XVII ст. володіли родини: Бесядовських (Biesiadowski) (1630–1634), Майдашевичів (Majdaszewicz) (1668), Ясліковських (Jaślikowski), Томіцьких, Райхів (Reich), Трефлінських (Trefliński). У 1640–1653 рр. частину кам’яниці, яка тоді належала Войцеху Гузу (Huz) (1639–1677), винаймав український маляр Іван Коронка (Korónka). А 1703 р., коли кам’яниця належала Томіцькому, тут жив маляр Недбалович (Niedbałowicz). У податковому реєстрі 1712 р. відзначено, що двоповерхова кам’яниця зруйнована і будується наново. 1740 р. кам’яниця Томіцька перейшла до цехового шевця Яна Райха, який прожив у ній добру чверть сторіччя. З родиною Райхів пов’язав свою долю архітектор і будівничий львівського Домініканського костелу Мартин Урбанік (Urbanik), який 25 січня 1750 року взяв шлюб із донькою Райха – Аґнесою. Коли Урбанік того ж року, реставруючи кам’яницю доктора медицини Якова Морунського (Moruński) на пл. Ринок 2, за недотримання умов контракту був викликаний останнім до війтівського суду, то Ян Райх виступив на захист свого зятя. Мартин Урбанік, своєю чергою, був споріднений із архітектором Клеменсом Ксаверієм Фесінґером (Fesinger), який взяв собі за жінку доньку Урбаніка – Антонелу.

1774 р. частину Райхівської кам’яниці, яка на той час належала присяжному геометрові Вінценту Урбаніку, синові Мартина Урбаніка, купив архітектор Клеменс Фесінґер. Дещо раніше часткою цієї кам’яниці володів львівський сницар Мартин Фесінґер.

1748 р. частина кам’яниці Томіцького належала Отцям Василіянам монастиря Св. Юра. Після смерті Яна Райха кам’яниця дісталася у спадок його дочці Маґдалені, що була заміжня за львівським шевцем Іваном Мухницьким. Мухницькі 1766 р. продали будинок Християну Рехемберґу (Rechemberg). Від Рехемберґа дім перейшов до Йосифа Трефлінського, який 1784 р. зініціював огляд стану кам’яниці, яким відзначено, що чільний“фасад вимагає розібрання і нового мурування”. У 1786 р., як повідомляє запис в актовій книзі, Трефлінський власним коштом вимурував нову кам’яницю: “...muri noviter per se proprio sumptu erecti”.

У І пол. XIX ст. (1841 р.) у кам’яниці жив маляр-портретист Богуміл Жихович (Żychowicz). У ІІ пол. цього сторіччя в чільній частині відбулися деякі зміни. 1879 р. тодішній власник адвокат Юзеф Маньковський (Mańkowski) надбудував 4-й поверх на тильному тракті (будівничий Войцех Гаар (Haar)). 1927 р. за проектом арх. Броніслава Віктора (Wiktor) партер отримав декоративне оздоблення із застосуванням орнаментики в стилі арт деко. Сучасні вітрини постали у 1935 р. за проектом архітектора І. Собеля (Sobel).

На 1910 р. на партері кам’яниці були розташовані: крамниця блаватних товарів Баруха Ляйнванда (Leinwand), крамниця жіночого одягу Лайзора Похера (Pocher), крамниця модного чоловічого одягу Макса Ґольдберґа (Goldberg). У будинку мешкали і працювали кравець Ернест Якубович (Jakubowicz) і кравчиня Сабіна Металь (Metall), перукар Давід Радлєр (Radler), модистка Салі Кіц (Kitz), кельнер Юзеф Ґрондзель (Grządziel), римар Владислав Роман (Roman), а також дружина купця Марія Романі вдова Катерина Роман, адміністратор “Єдности” Герман Ґренцбауер (Grenzbauer), торговий агент Адольф Ґрюбер (Grüber), вдова Климентина Панькевич (Pańkiewicz), приватний підприємець Мозес Вайхель (Weichel), купець Хайм Коркес (Korkes) і власник кам’яниці Якуб Ландес (Lendes). У міжвоєнні часи в кам’яниці була розміщена кондитерська Рауха, після війни – меблевий магазин, пізніше – крамниця трикотажу і краваток, у часи незалежності України – бутік головних уборів “Шапо” і взуттєва крамниця “Монарх”.

Архітектура

Будинок розташований на парцелі південного приринкового кварталу, обмеженого вул. Галицькою, Староєврейською і Сербською.

Кам’яниця чотириповерхова, триосьова, з розташованим по центру входом. Фасад 2-го і 3-го поверхів оздоблений дощатим рустом, наріжники – рустованими лопатками, підкреслений тягою 4-й поверх – гладкий. Вікна зі скромними профільованими обрамуваннями завершені сандриками. 1-й поверх підкреслений карнизом, портал і наріжники оздоблені орнаментованими пілястрами.

Персоналії

Аґнеса Райх (Agnesa Reich) – донька Райха, дружина Мартина Урбаніка.
Адольф Ґрюбер (Adolf Grüber) – торговий агент, мешканець кам’яниці.
Антонела Фесінґер (Antonella Fessinger) – донька Мартина Урбаніка, дружина Клеменса Ксаверія Фесінґера.
Барух Ляйнванд (Baruch Leinwand) – власник крамниці блаватних товарів.
Бесядовські (Biesiadowski) – міщанська родина, яка володіла кам’яницею у 1630–1634 рр.
Богуміл Жихович (Bogumił Żychowicz) – маляр-портретист, який мешкав у кам’яниці у І пол. XIX ст. (1841р.).
Броніслав Віктор (Bronisław Wiktor) – архітектор, який 1927 р. виготовив проект декоративного оздоблення партеру.
Вінцент Урбанік (Wincenty Urbanik) – присяжний геометр, син Мартина Урбаніка, власник частини Райхівської кам’яниці до 1774 р.
Владислав Роман (Władysław Roman) – римар, який мешкав у кам’яниці.
Войцех Гаар (Wojcech Haar) – будівничий, який 1879 р. надбудував 4-й поверх тильного тракту кам’яниці.
Войцех Гуз (Wojcech Huz) – власник кам’яниці у 1639–1677 рр.
Герман Ґренцбауер (Herman Grenzbauer) – адміністратор “Єдности”, мешканець кам’яниці.
Давид Радлєр (Dawid Radler) – перукар, який мешкав і працював у кам’яниці.
Ернест Якубович (Ernest Jakubowicz) – кравець, який мешкав і працював у кам’яниці перед Першою світовою війною.
І. Собель (J. Sobel)– архітектор, який 1935 р. розробив проект сучасних вітрин.
Іван Коронка (Jan Korónka) – український маляр, який винаймав частину кам’яниці у 1640–1653 рр.
Іван Мухницький– львівський швець.
Йосиф Трефлінський (Józef Trefliński) – власник кам’яниці від 1784 р., який 1786 р. вимурував сучасну кам’яницю.
Катерина Роман (Katarzyna Roman) – вдова брата Владислава Романа, мешканка кам’яниці.
Клеменс Ксаверій Фесінґер (Klemens Ksawery Fesinger) – архітектор, власник частини Райхівської кам’яниці від 1774 р.
Климентина Панькевич (Klementyna Pańkiewicz) – мешканка кам’яниці.
Лtйзор Похер (Leizor Pocher) – власник крамниці жіночого одягу.
Маґдалена Мухницька– донька Яна Райха, дружина Івана Мухницького, яка успадкувала кам’яницю Райха.
Майдашевичі (Majdaszewicze) – міщанська родина, яка володіла кам’яницею у XVII ст.
Макс Ґольдберґ (Maks Goldberg) – власник крамниці модного чоловічого одягу.
Марія Роман (Marya Roman) – дружина Владислава Романа, мешканка кам’яниці.
Мартин Урбанік (Martin Urbanik) (†1763) – архітектор і будівничий львівського Домініканського костелу.
Мартин Фесінґер (Marcin Fesinger) – львівський сницар, власник кам’яниці.
Мозес Вайхель (Mozes Weichel) – приватний підприємець, мешканець кам’яниці.
Недбалович (Niedbałowicz)маляр.
Райхи (Reichowie)– міщанська родина, яка володіла кам’яницею у XVII ст.
Сабіна Металь (Sabina Metall) – кравчиня, яка мешкала і працювала в кам’яниці.
Салі Кіц (Sali Kitz) – модистка.
Томіцькі – міщанська родина, яка володіла кам’яницею від кін. XVII ст. по 1740 р.
Трефлінські (Trefliński) – міщанська родина, яка володіла кам’яницею у XVII ст.
Хайм Коркес (Chaim Korkes) – купець, мешканець кам’яниці.
Християн Рехемберґ (Khristian Rechemberg) – власник кам’яниці від 1766 р.
Юзеф Ґрондзель (Józef Grządziel) – кельнер, який мешкав у кам’яниці.
Юзеф Маньковський (Józef Mańkowski) – адвокат, власник кам’яниці, який надбудував 4-й поверх на тильному тракті.
Яків Морунський (Jakób Moruński) – доктор медицини, власник кам’яниці на пл. Ринок, 2.
Якуб Ландес (Jakób Lendes)– приватний підприємець і власник кам’яниці.
Ян Райх (Jan Reich) – цеховий швець, який прожив у кам’яниці від 1740 р. чверть сторіччя.
Ясліковські (Jaślikowscy) – міщанська родина, яка володіла кам’яницею у XVII ст.

Джерела

  1. Księga adresowa król. stoł. miasta Lwowa (Lwów, 1913).
  2. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/2108.
  3. В. Вуйцик, Leopolitana II (Львів: Класика, 2012)
Автори опису — Оксана Бойко, Василь Слободян
Літературна редакторка — Юлія Павлишин