Вул. Митрополита Андрея, 5 – навчальний корпус №4 зі студентською бібліотекою Національного університету “Львівська політехніка”

ID: 2230
Будівля навчального корпусу №4 Національного університету “Львівська політехніка” збудована у 1970–78 рр. Архітектор проекту – Павло Марьєв. Стиль будівлі – модернізм. Будівля з лекційними та навчальними авдиторіями, студентською бібліотекою та вбудованою їдальнею. Станом на 2013-й будівля працює як навчальний корпус Львівської політехніки, в якому розташовані різні інститути та кафедри університету.

Історія

Корпус загальнотехнічного факультету було збудовано на території садів, які раніше належали до монастиря Святого серця (Sacre Coeur), а пізніше до Львівської аграрної академії. Після перенесення академії у м. Дубляни на території почалося будівництво нового академічного містечка Львівської політехніки. 4-й навчальний корпус був розташований вздовж північного краю ділянки, що межувала з вул. Олександра Невського (сьогодні вул. Митрополита Андрея). Проектною організацією для всього нового комплексу виступало Студентське проектно-конструкторське бюро (СПКБ) Львівського політехнічного інституту. Директором бюро в той час була Віра Лясковська. Головним архітектором проекту 4-го корпусу був Павло Марьєв, а інженером – В. Рокач.

Проектування розпочалося у 1964 р., а будівництво у 1971 р. Генеральним підрядником для всього комплексу академічного містечка виступало Будівельне управління №15 тресту “Львівпромбуд” комбінату “Львівпромбуд”. Замовником був Львівський політехнічний інститут. Фінансування здійснювалося за кошти Міністерства освіти УРСР.

У 1978 р. увесь авторський колектив нового комплексу академічного містечка Львівської політехніки разом із керівництвом ЛПІ отримав Державну премію Ради міністрів УРСР за розбудову інституту. Ректором Львівського політехнічного інституту на той час уже був Михайло Гаврилюк.

Протягом усього часу будівля не змінювала своєї основної функції. З початку 2000-х, після реструктуризації університету у 4-му навчальному корпусі розмістилися наступні відділи: Інститут економіки і менеджменту (ІНЕМ), Інститут прикладної математики та фундаментальних наук (ІМФН), Інститут гуманітарних та соціальних наук (ІГСН), Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій (ІКНІ).

У кінці 2000-х рр. у будівлі було зроблено часткову модернізацію та планування: за рахунок коридорів влаштовано додаткові навчальні авдиторії, замінено вікна, внутрішнє та зовнішнє оздоблення.

Архітектура

5-поверхова споруда 4-го корпусу є частиною кварталу академмістечка Львівської політехніки, що складається з корпусів №1, 2, 3, 4 і 5, а також корпусів їдальні та бібліотеки. Ці корпуси (окрім корпусу №3) було збудовано у 1960–70 рр. (Студенческое проектно-конструкторское бюро, 1978, 21). Будівля розташована вздовж вул. Митрополита Андрея (раніше вул. Олександра Невського). Головний фасад та вхід орієнтовано у внутрішнє подвір’я. З вул. Митрополита Андрея крізь будівлю влаштовано заїзд автотранспорту у внутрішнє подвір’я. Поруч із цим заїздом розташовано вбудовану в цокольному поверсі їдальню на 200 місць. З півночі до корпусу прибудовано корпус студентської бібліотеки. Вхід у бібліотеку здійснюється з боку зеленого скверу, на північ від будівлі. Окрім того, будівля сполучена з іншими корпусами Львівської політехніки за допомогою підземного переходу.

Об’ємно-просторово будівля є розтягнутим горизонтальним паралелепіпедом з плоскою покрівлею. Неперервні стрічкові вікна, що простягаються вздовж усього продовгастого фасаду навчального корпусу, підкреслюють горизонтальність композиції будівлі. Натомість, членування фасаду бібліотеки має вертикальний характер. З боку подвір’я по центру влаштовано виразний об’єм вестибюльної групи, над якою розташовані дві лекційні авдиторії. Будівля припіднята у цоколі, тому до входу ведуть великі розвинені сходи. Ці елементи – авдиторії, вестибюль та сходи – разом утворюють центральний об’єм, який домінує у композиції внутрішнього подвір’я університетського кварталу.

Центральний вестибюль веде до просторої сходової клітки, де розташовано 6 ліфтів. Вестибюльна група та сходова клітка симетрично організовані навколо поперечної осі посередині будівлі. Ця вертикальна комунікація освітлюється за допомогою великої скляної вітрини, яка на фасаді з боку вул. Митрополита Андрея по центру перебиває горизонтальність композиції будівлі.

Внутрішнє планування має коридорну схему з головною сходовою кліткою посередині і додатковими евакуаційними сходами у кожному кінці коридору. Коридор навчального корпусу з північного боку переходить у коридор бібліотеки. У південній частині є надземне сполучення з корпусом №1. На другому та четвертому поверхах корпусу, з кожного боку від головних сходів, розташовані лекційні авдиторії подвійної висоти поверху – всього 4.

Корпус бібліотеки, що прилягає до 4-го корпусу з півночі, має власний вестибюль із гардеробом та сходову клітку, що веде до читальних залів і книгосховищ (на 1,2 млн. томів) на 2-5 поверхах. Поруч із головними сходами у корпусі бібліотеки розташовано дві допоміжні евакуаційні сходові клітки, що напряму сполучені з книгосховищами.

Конструктивна схема будівлі – і 4-го корпусу, і бібліотеки – має в основі збірний залізобетонний каркас зі стандартним кроком колон 6х6 м. Серед матеріалів внутрішніх стін – пустотіла та повнотіла цегла, а також гіпсоцементні перегородки. Для зовнішньої оболонки використано навісні бетонні плити, оздоблені мозаїчною керамічною плиткою блакитного кольору, та стрічкові вікна з алюмінієвими рамами. Для головного фасаду бібліотеки застосовано навісні віконні системи зі стальним та алюмінієвим каркасом. Оздоблення підлог – мозаїчна бетонна підлога у коридорах та вестибюлях, дощатий паркет у кабінетах, авдиторіях та читальних залах і керамічна плитка у технічних приміщеннях.

Персоналії

Джерела

  1. Hofer A., Leitner E., Tscherkes B., Lemberg: Architecture and City. 100 Landmark buildings. (Wien: Lit verlag GmbH & Co KG, 2012), 163.
  2. Студенческое проектно-конструкторское бюро Львовского политехнического института. Комплекс Учебного Городка Львовского Ордена Ленина Политехнического Института. Паспорт объектов. (Львов, 1978).
  3. Студенческое проектно-конструкторское бюро Львовского политехнического института. Комплекс Учебного Городка Львовского Ордена Ленина Политехнического Института. Отдельные Части Проекта Учебно-Лабораторного Корпуса Общетехнического Факультета. (Львов, 1978).
  4. Юрій Бірюльов, Архітектура Львова. Час і стилі ХІІІ–ХХІ ст.(Львів: Центр Європи, 2008), 624-720.


Автор опису: Андрій Шуляр

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення