...

Пл. Ринок, 32/Вул. Шевська, 1 – колишній торговий дім Ціпперів

ID: 2204
Історична назва будівлі походить від прізвища власника ювеліра та годинникаря Абрагама Ціппера. Збудований у 1911-1912, пам'ятка архітектури (ох. №257-М). "Холдинг емоцій !Фест" влаштував тут Театр пива "Правда" (2014) значно перебудувавши будівлю.

Історія

Будівлю універмагу зведено на місці кам’яниці, датованої 1801 р., яка, в свою чергу, стояла на ділянках кількох будинків кінця XVI–XVIII ст. Зі сторони Ринку це були старі середміські кам’яниці Ґендзінських, Мельхіор-Вольфовичів та наріжна Станцлівська, або Штандлівська (пізніше – Вільчківська – не плутати з іншою кам’яницею під цією ж назвою на пл. Ринок, 3); від вул. Шевської – Зярнків та Адамкевичів. У перші роки австрійського врядування у Вільчківській кам’яниці – назва якої походила від імені колишнього власника, Домініка Вільчека (Wilczek) – містилася військова комендатура, тут же мешкав комендант.

У 1801 р. вимурували новий чотириповерховий будинок, який неодноразово змінював власників, аж поки бл. 1895 р. його не придбав ювелір та годинникар Абрагам Ціппер (Zipper). Наприкінці століття на головному фасаді Ціппер влаштував портал з вітринами за проектом Зиґмунта Кендзєрського (Kędzierski), збільшений аналог якого пізніше оздобив фасад нової монументальної будівлі.

Авторами архітектурного проекту "товарного дому" Ціпперів, виконаного, найвірогідніше, у 1911 р., були Едмунд Жихович (Źychowicz) та Міхал Лужецький (Lużecki). Додатковий проект затверджено 5 серпня 1912 р. На той час будівництво вже добігало кінця, оскільки фотографія завершеної споруди датована теж 1912 р. Під час будівництва були розкриті пізньоренесансні колони Вільчківської кам'яниці, які передали до фондів історичного музею. Зараз одна з колон знаходиться у Львівському історичному музеї, друга – в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.

До 1939 р. тут був фірмовий магазин ювелірних виробів та годинників. У міжвоєнний період товарний дім отримав нову назву: "Траст" ("Trust"). Після війни націоналізований будинок продовжував функціонувати як універмаг. З 2011 р. тут ведуться ремонтно-реставраційні роботи.

Станом на 2012 рік універмаг перебував у власності міста (господар – територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради). Орендар – АТ закритого типу "Львівський універмаг "На Ринку". Частина приміщень першого поверху від вул. Шевської є власністю ТзОВ "Фотонова". З 2014 року приміщення колишнього універмагу орендує "Холдинг емоцій !Фест" який влаштував тут Театр пива "Правда", значно перебудувавши будівлю і, особливо, її інтер'єр.

Будинок – пам’ятка архітектури і містобудування місцевого значення (рішення сесії Львівського облвиконкому № 130 від 26.02.1980 р.). Ох. № 257-М. 

Пов'язані історії

Архітектура

Колишній товарний дім Ціпперів розташований у північно-західному куті пл. Ринок. Пам’ятка входить у комплекс забудови західного приринкового кварталу. Водночас будинок відіграє важливу роль у формуванні ансамблю вул. Шевської, займаючи майже усю її південну частину.

Товарний дім Ціпперів – це монументальна чотириповерхова будівля з пивницями та мезоніном, мурована з цегли, з використанням залізобетонних конструкцій. Разом з блоком, прилеглим з боку вул. Шевської, формує єдиний комплекс, який має спільну адресу – вул. Шевська, 1 (альтернативна адреса – Ринок, 32). Його основу становить наріжний корпус, усередині якого містяться торговельні приміщення – просторий головний зал та додаткові зали у підвалі і на поверхах. Внутрішню комунікацію забезпечують дві сходові клітки – головна та службова. Інтер’єр головного залу, охоплений галереями по периметру, заповнює внутрішній простір двох нижніх поверхів будинку.

Фасади вирішені у модернізованих формах ренесансу з характерним "польськиматтиком на взірець краківських Сукєнниць. Важливу роль в оформленні східного фасаду відіграє широкий портал та велика прямокутна вітрина, розкреслена тягами на шість частин. Над вітриною розташовується широкий карниз. З правого боку, при наріжнику, влаштована ще одна вітрина з обрамуванням у формі рустованої арки. Композиційний акцент північного фасаду (від вул. Шевської) – еркери, які компонуються на рівні трьох верхніх поверхів.

Персоналії

Адамкевичі (Adamkiewicz) – міщанська родина, власники кам'яниці.
Вільчек Домінік (Dominicus Wilczek) – королівський секретар, судовий урядник.
Ґендзінські (Gędziński) – міщанська родина, власники кам'яниці.
Жихович Едмунд (Edmund Żychowicz) – архітектор, підприємець.
Зярнки (Ziarnek) – міщанська родина, власники кам'яниці.
Кендзєрський, Зиґмунт (Zygmunt Kędzierski) – архітектор, підприємець.
Лужецький, Міхал (Michał Lużecki) – архітектор, керівник будівельного департаменту магістрату.
Ціппер, Абрагам (Abraham Zipper) – ювелір, годинникар, власник кам’яниці.

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/5186.
  2. Вуйцик В., Державний історико-архітектурний заповідник у Львові (Львів: Каменяр, 1991).
  3. Зубрицький Д., Хроніка міста Львова (Львів: Центр Європи, 2006).
  4. Капраль М., Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини) (Львів: ЛА “Піраміда”, 2003).
  5. Каталог гравюр XVII–XX ст. з фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР (Київ: Наукова думка, 1989).
  6. Мельник Б., Вулицями старовинного Львова (Львів: Світ, 2001).
  7. Lewicki J., Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918 (Warszawa: Neriton, 2005).

Автор опису — Ігор Сьомочкін
Літературна редакторка — Ольга Михайлович

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення