Вул. Личаківська, 049 – музична школа №4

ID: 1600
Тут раніше розміщувався парафіяльний дім римо-католиків Личакова, згодом - школа при костелі св. Антонія. З радянських часів і до тепер (2010 р.) - музична школа №4.

Історія

У 1617 р. міська рада визначила серед міських виноградників на Личакові місце для заснування Францисканського монастиря й костелу Св. Антонія. Король Зиґмунт ІІІ (Zygmunt III) підтвердив це надання. Однак місто поставило умову, щоб костел і монастир були дерев’яними і вороги під час нападу не могли використати його для оборони. Дерев’яний монастир згорів у 1648 р., коли до Львова підійшло козацьке військо Богдана Хмельницького та татарська орда Тугай-бея. На цьому місці у 1669 р. князь Костянтин Христофор Вишневецький (Konstanty Kszysztof Wiśniowiecki) заснував будівництво мурованого костелу та монастиря, які не був завершені, бо у 1672 р. під час облоги Львова його знищили турки. У 1718 р. за новим проектом архітектора Павла Антонія Фонтани (Paweł Antoni Fontana) було розпочато знову будівництво. Францисканський монастир скасували під час реформ цісаря Йосифа ІІ (Joseph II) і у 1786 р. костел став парафіяльним для римо-католиків Личаківського передмістя. А колишній монастир пристосували під парафіяльний дім. У 1858–1860 р. він використовувався для потреб тривіальної школи Св. Антонія. У 1885 р. парафіяльний дім перебудували додаючи йому другий поверх та оздобивши будинок в необароковому стилі. За радянських часів в цьому будинку відкрито музичну школу № 4.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Личаківська, 49а – костел св. Антонія

Детальніше про місце

Персоналії

Власник у 1871, 1889, 1916 рр. – римсько-католицька парафія Св. Антонія (Probostwo rz. kat. św. Antoniego).

Джерела

  1. Архітектура Львова. Час і стилі ХІІІ-ХІХ ст. / Упорядник і науковий редактор Ю. Бірюльов – Львів, 2008.
  2. Зубрицький Д. Хроніка міста Львова – Львів, 2006.
  3. Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. – Львів: Центр Європи, 2008.
  4. Czerner O. Lwów w dawnej rycinie i planie. – Wrocław–Warszawa–Kraków, 1997.
  5. Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewódstwa Ruskiego / Red. J.K. Ostrowski. – Kraków, 2000.
  6. Księga adresowa Król. stol. miasta Lwowa. – Lwów, 1902.
  7. Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy, 2003. – 320 s..
  8. Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta. Nazw ulic I placów, oliczbowania domów numerami konskrypcyjnemi i orientacyjnemi z wymienieniem właścicieli realności – tudzież nazw i numerów dawniejszych. – Lwów: Nakładem król. stoł. miasta Lwowa, z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego, 1889.
  9. Skorowidz król. stol. miasta Lwowa – Lwów, 1916.
  10. Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa... – Lwów, 1872.
  11. Spigel J.R. Skorowidz adresowy Król. stol. miasta Lwowa. – Rocznik II: Rok 1910. – Lwów, 1909.

Автор запису – Ігор Мельник