Територія парку ім. І. Франка – пам'ятник Аґенору Ґолуховському (не існує)

ID: 101

Пам'ятник польсько-австрійському політику, наміснику Галичини, відкрили 28 червня 1901 року. Спроектував його Ципріян Ґодебський, відомий польський скульптор, що працював у Парижі. Після Другої світової війни пам'ятник зник за невідомих обставин, сьогодні на його місці встановлена декоративна ваза. 

Історія

Аґенор Ромуальд Ґолуховський (1812-1875) походив із польського аристократичного роду, був відомим польським і австрійським політиком. Після Весни народів 1848 року став намісником Галичини, на цій посаді він пробув кілька каденцій: 1849-1859, 1866-1868, 1871-1875. З 1859 року він був Міністром внутрішніх справ Австро-Угорської імперії. У 1865 році його обрали депутатом Державної ради у Відні, і того ж року у Львові в його честь назвали площу, де потім, на зламі століть, постав Великий міський театр (тепер Оперний).

Місце для пам'ятника визначили у нижній частині колишнього Єзуїтського парку (тепер парк імені Івана Франка), біля будівлі Галицького Сейму та недалеко палацу, який Ґолуховський звів для себе (сучасна адреса — вулиця Листопадового Чину, 16). Ця локація була вибрана зокрема тому, що саме завдяки Ґолуховському територія південно-східної частини парку, де сьогодні вулиця Крушельницької із забудовою, 1855 року перейшла у власність міста. До того це була державна власність, на цих кількох ґрунтових парцелях розміщувалися склади деревини (K.K. Holzlegstätte).

Урочисте відкриття пам'ятника відбулося 28 червня 1901 року, що стало значною подією у місті (Gazeta Lwowska, 1901, №146, 1-3).

Після Другої світової війни пам'ятник зник за невідомих обставин. Протягом радянського періоду, його місце займала клумба із фігурами із квітів та стрижених кущів. Сьогодні тут стоїть декоративна ваза. Ця ваза стояла раніше перед будівлею Галицького сейму, пізніше головної будівлі університету імені Яна-Казимира (тепер ЛНУ імені Івана Франка). Після переоблаштуванням площі та встановлення пам'ятника Франкові її перемістили.

Архітектура

Пам'ятник розміщувався у нижній частині Єзуїтського саду, на його головній алеї, що проходить паралельно сучасній вулиці Крушельницької. Таким чином він стояв на перетині шляхів і добре оглядався здалеку: з одного боку він обмежував головну алею парку, а з протилежного — замикав перспективу вулиці Третього травня (сучасна Січових стрільців). Крім цього, його було добре видно також із західного боку — з вулиці Юліуша Словацького.

Пам'ятник висотою 3 метри виготовили із мармуру та бронзових фігур. На двоступінчатому стилобаті розміщувався цоколь із широким карнизом, на якому сиділа алегорична фігура жінки-Галичини, що піднесеною правою рукою подавала політикові лавровий вінок. На цоколі був встановлений ордерний п'єдестал із відлитими з бронзи рельєфами по боках, зверху нього була встановлена бронзова фігура Ґолуховського. Політик був зображений одягненим у довгий сюртук, із піднятою вгору головою і замисленим виразом обличчя. У правій руці він притримував папери та опирався на постамент. Лівою рукою він тримав плащ, що спадав із його плеча та прикривав ноги широкими складками. Спереду п'єдесталу містився вирізьблений у камені напис HR. Agenorowi Gołuchowskiemu Rodacy MDCCCCI, справа — рельєф із зображенням сюжету Оголошення конституції і напис Dyplom 20 października MDCCCLX, зліва — повернення Ґолуховського до Львова з Відня на посаду намісника Галичини і напис MDCCCXLIX – MDCCCLXXV, а з тилу — рельєф з алегорією шкільництва і напис Szkolnictwo ludowe.

Подібно до інших робіт скульптора, таких як наприклад, пам'ятник Міцкевичу у Варшаві, кожен елемент монумента був іншого кольору. Стилобат — із місцевого чорного каменю, цоколь — із рожевого міланського граніту, п'єдестал — із сіро-попелястого граніту звідти ж, фігура Галичини — із зеленуватої бронзи із золотавим полиском, що мала нагадувати флорентійські ренесансні бронзові скульптури, а фігура Ґолуховського — із білого карарського мармуру із блакитним полиском, т. зв. claire de lune (Gazeta Lwowska, 1901, №146, 1-3).

Джерела

1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 3/1/4009;
2. "Pomnik Agenora hr. Gołuchowskiego", Gazeta Lwowska, 1900, №8, 2-3;
3. "Agenor hr. Gołuchowski (Uroczystość odsłonięcia pomnika)", Gazeta Lwowska, 1901, №146, 1-3;
4. Jurij Biriulow, "Lwowski okres twórczości Cypriana Godebskiego", Rzeźba Lwowska, (Warszawa: Wydawnictwo Neriton, 2007), 70-74.

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення