...

Пані Парасковія

ID: 39
Оповідь в основному веде Парасковія Тихонівна, місцями до розмови приєднується її донька Людмила (зазначено в транскрипті інтерв’ю). Оповідачка приїхала в будинок № 20 на вул. І. Нечуя-Левицького в 1946 р. У інтерв’ю йшлося про руйнування, які зазнав будинок; ремонти і перепланування; сусідів, які часто мінялися, а також про виселення сусідів з підвалу. Згадувалося про давній напис на фасаді будинку “Вілла Марія” і добротну червону цеглу з клеймом, з якої побудований будинок. Розповідали про пожежну частину, що знаходилася поряд, і гаражі цієї пожежної частини на подвір'ї будинку.

Мову респондента/респондентів у вибірковому транскрипті інтерв’ю відтворено без змін.
Мову респондента/респондентів у вибірковому транскрипті інтерв’ю відтворено без змін.
Будинок № 20 на вул. І. Нечуя-Левицького

Загальні відомості:

…в 46 (1946) году приехала. …я в этом будынке жила. Каким он был этот дом?.. Он подлежал капитальному ремонту. И так ремонт и не делали. А потом… тут в четвертом номере Котляревского хотели, построили третий этаж… не подошла здесь почва, не разрешили третий этаж… А сейчас построили здесь на чердаке, подкопали тут и дом трясется… Там был строитель такой, он сам хотел построить третий этаж и ему не дали… Ничего не делили…

Ремонти, перепланування, перебудови:

(Донька Людмила) …тут был капитальный ремонт, они обложили плитами, обложили вокруг двор, тут немножко покрасили, помазали и все… паркет поснимали… старинный паркет поснимали людям…

…и лестницу, эти палки заменили…и больше ничего не делали… Строили третий этаж, у нас ванна оббита вот такой кусок потолка…

…В подвале обваливалось, падали, с первой квартиры женщина упала, чуть не поламалась…

(Донька Людмила) довгий час заставляли, щоб зробили ті сходи, сходи прогнили, провалювалися… Там була така куля дерев'яна, хтось її спиляв… Бачите, там такі гарні точені, дерев'яні ці, познімали, там хтось повибивав… Балкони (не перебудовували)…, хіба… з другого боку бачили? Такі великі балкони… поставили собі скло…, на тамтому балконі зробили опалення…, а там балкони великі, так як кімната…

Давні мешканці:

(Донька Людмила) в общем дом очень старый, с 1902 или 1903 года, вот тут вверху было написано, это “Вилла Мария”. Когда-то здесь жила хозяйка, полька видимо, потому что когда-то давно приходили, смотрели, ну архитектуру… И тут квартиры были кольцевые, может быть она сдавала эти квартиры, потому что вход от соседей идет через нашу квартиру и выходит через нашу дверь… и тоже самое внизу, Толька с той стороны в нас выходит балкон, БАМ трьохкомнатная квартира, а здесь двухкомнатная квартира. У нас можно сказать, что когда-то была одна комната большая, но потом ее… поделили, потому что 32 м²…

…просто муж отдал эту комнату большую с балконом, “Шо мы будем здесь делать? Футбол?”, общем глупый был…

(Донька Людмила) я пам’ятаю, що була “Вілла Марія” і 1902 чи 1903 рік… і колись якісь люди ходили і дивилися…

Цегла тут хороша…, цегла така темно вишнева…, міцна, і там ше якісь знаки є того виробника…, чи польські? Я не знаю навіть…, дуже гарні…



Сусіди:

(Донька Людмила) сразу после войны здесь были поселены из КГБ. Даже в 51 (1951) или 52 (1952) году приходили до нас какие-то, на знаю как бандиты, но приходили, а у нас через стенку жил прокурор, да? Во тони пришли, а у нас что здесь было? Были марлевые занавески, вот такое, они зашли в таких кожанках, женщина была и мужчина… она позвонила ночью: “Пустите”, за ней гонятся. Мама ее впустила и она так рас сразу заходит и смотрит по квартире что тут, а там ничего нет. А у нас в то время была еще не замурована дверь к соседям… А у них с той стороны стояла кровать… и он всегда по подушкой держал пистолет… они зашли в ту комнату и говорят: “А тут кто?” А мама говорит: “А там прокурор”. И они сразу рас, рас, рас, собрались и ушли…

В подвале жили три семьи. …Жили мы в подвале и тут сотрудник МВД жил. Он уезжал и говорит: “Переходите сюда”. Почему, потому, что квартира переходит: сотрудник МВД – сотрудник МВД. Мы перешли сюда… Три суда прошли, из подвала вышли… Три семьи… Жила Стефа, она умерла… Старовецкий, он дворником был…, им квартиру дали… Они все разошлись…

(Донька Людмила) и третья тетя Фрося была…, маленькая комната, …выходит по балкон, там окна даже не видно…Она тоже уехала, они уехали все… Это уже были местные, это не поляки были…, то были украинцы…

Старовецкий (двірник) приехал уже после меня…

(Донька Людмила) Стоматолог не так довго жив. А прокурор жив зі сім'єю…, в нього двоє дітей було, а потім вони… десь их перевели… А после него еще Чубенко был, а потом после Чубенки – Мила, в Канаду выехала… Тут фактично було два прокурори. Він в Білорусь виїхав… і син його був прокурором… А друга сім’я, ті старенькі були, не знаю куди вони ділися…



Пожежна частина:

(Донька Людмила) Потом пожарная команда вот тут была. Тут было много машин… четыре машины было. И мама еще работала в пожарной команде телефонисткой. ...очень таки серйозной была пожарная часть, …по МВД считалась, военной… и квартиры в основному получали по линии МВД… Был вот этот, после него пришли другие жильцы… Под нами жили Башкировы… они тоже работали в пожарной команде… целая семья работала… Да, пожарна частина була з 46 (1946) року.

Пожарники… их недавно убрали…, может полгода, (донька Людмила) нет больше, больше…

Речі від попередніх мешканців:

(Донька Людмила) Вы знаете ничего нет. Ми с глупостью сделали, у нас был этот самый… у мамы был брат и он в Румынии воевал, и он привез такой громофон…, взяли его вытащили в подвал и он от туда исчез… Был там утюг старинный, тот, что углем это самое… Была машинка у нас “Зингер”, немецкая…

…печи старые были… Печка у нас осталась, но она переложена уже. У соседей была очень красивая печка…, была красивая белая печка… вроде часть нижняя была каминная…

Двір:

(Донька Людмила) тут багато було яблунь…, з тамтого боку тоже було дві, три яблуні… ті два гаражі добудовані, спочатку було тільки два гаражі. Там були сливки ше, таке подвір'я було, що ми ше гуляли… Власне в нас гуляли з усього всього району, збиралися в нашому, бо в них погане подвір'я у всіх…, таке як колодязь… там нічого не росло і всі, декілька поколінь повиростало в оцьому подвір'ї нашому… І ті, що повиїжджали, то заходять, згадують, як в рідне…

Во дворе не было асфальта… (Донька Людмила) Грунт…, ну може цегли трошки…

Был забор…, теперь другой…, (донька Людмила) такой самый был…, але з такими шпилями, знаєте? Шпилястий, тепер рівний, а то був шпилястий, були трошки шпильки такі… Ну брама…, поміняли її, но трошки…

(Донька Людмила) …було два каштани, один вже засох… А тут садили городи, такі як квітнички…, робив двірник, коли ще в нас жив, а потім вже так… бузок ріс, він вже засох…




Вибірковий транскрипт інтерв'ю, записаного 23.09.2009
Автор
Галина Боднар

Пов'язані історії

Пов'язані місця

Опис

Вул. Нечуя-Левицького, 20 – житловий будинок

Детальніше про місце