Пані Ольга
Мову респондента/респондентів у вибірковому транскрипті інтерв’ю відтворено без змін.
Будинок № 3 по вул. О. Кольберга
Переїзд:
…Отут та школа. Що було раніше не знаю чи монастир чи що. Ну, коли ми в 45 (1945) році приїхали сюди, то тут був госпіталь, військовий госпіталь… Вони отут на клубі вішали екран і ми дивилися кіно, лавки стояли і поранені… Отут відкривається вікно, ми сідали на вікні і тоже дивилися кіно…
В 45 (1945) році ми приїхали сюди на квартиру… Мама сподобалася хазяйці і хазяйка полячка взяла нас на квартиру, сім’ю, тата, мене і маму… І ми жили рік з 45 по 46 рік тут, а в 46 вони вже виїхали в Польщу і нам тоді ордер…
Попередні мешканці:
Хазяйка була полячка і вона не впускала чоловіка в кімнати, він жив у кладовці. Кладовки було дві, одна така з цементом, з полками як холодильник, а друга там кроватка тільки і тумбочку можна було поставить і все, то він там спав. Клопів було повно. Вона його не впускала за те, що він співробітничав з німцями… Була дуже добра жінка…
звук 05.33–06.25 (WS_30134)
Ремонти. Руйнування:
…Ось ота тріщина на потолку… відлітає, та тріщина іде в ванні тоже глибоко… Оця кімната тріщиною оцієї конфігурації… Отак вона на всіх поверхах на другому, на третьому і по-моєму і на четвертому… Фактично ця кімната відділяється… Тому ми боялися, що тут будуть сваї забивать…
Старі речі:
…Лєпка та вся скрізь у квартирах є лєпка… (Пічка) стара, тільки вона була висока. Пічки були високі, такі до потолка аж… там вгорі гаряче, а тут холодно. …Вона була набагато вища… Тут (в сусідній кімнаті) та сама пічка…, теж була висока…
…В будинку були однакові меблі…, така жовта шафа…, ті лавки…, то стояла піч, а коло неї лавка… І було два туалети…
Будинок № 4 на вул. М. Вербицького
А особняк той зі сторони (вулиці) Вербицького, то був генеральський особняк. Там був генерал і там було гарно. А тут буквально на углі, тут біля вулиці, на углі за нашою сіткою тут стояв такий великий павільйон, тут туалет був, вигрібна яма. І нагорі цокали тарілки, я пам’ятаю той звук, тарілки в обід все цокали… А вони лізли солдати, форточка відкрита, і вони на балконьчик…
Будинок № 1 на вул. І. Котляревського
Там в куті… Політехнічного лабораторія… Там такий особнячок був гарний. Там така була веранда і веранда спускалася вниз, знаєте, такий для екіпажу під’їзд. Ну всьож перегадили там…, ті сходи зняли, веранду зняли…, там, де була веранда, то вони просто зробили вікна і все… Тут був студентський гуртожиток Політехнічного. Ми все волейбол грали в дворі. А потім вже зробили лабораторію… Горів, пожар на чердаку був. Там в середині, між іншим, там така красота була, там були як в Будинку вчених… там дерев'яні з дуба коричневі отакі сходи дзеркальні, а тут тоже таке було в тому особняку…
звук 07.16–09.08 (WS_30134)
Будинок № 6 на вул. М. Вербицького
…То був дитячий садок, то був такий будинок гарний, там було таке для екіпажу, під’їжджали, там були дітки, там поколіннями росли… А потім він став безхозний. В підвалі стало такою кашею, мокра каша, така цвіль…, він гнив і взялися за те мормони… Його спасли, вичухали все в підвалі…, зробили відмостку, посмолили, там чимсь покрили, зробили вентиляцію… І вони дерев'яні вікна поставили такі, як там було… …Архітектуру, то всьо зберегли
Вибірковий транскрипт інтерв'ю записаного 21.05.2010
Автор – Галина Боднар
