Пані Барбара

ID: 66
Оповідачка народилася і все життя проживає у будинку № 21 на вул. Глибокій. У інтерв’ю йшлося про двір будинку, яким його пам’ятала оповідачка в повоєнні роки; браму будинку і добудовані в ній сходи; двірничку, яка закривала браму на ніч; старі меблі й печі; капітальний ремонт будинку в 1970-х роках. Особлива увага приділена родині оповідачки і довоєнному укладу життя.

Мову респондента/респондентів у вибірковому транскрипті інтерв’ю відтворено без змін.
Мову респондента/респондентів у вибірковому транскрипті інтерв’ю відтворено без змін.

Будинок № 21 на вул. Глибокій

Брама будинку:

…Брама закривалася. Як нині пам’ятаю двірничка була одна на цілий будинок. І треба було їй щось дати чи рубель чи що, якщо після дванадцятої поверталися, брама закривалася на ключ. Тепер ви бачили ту тумбу, той пам’ятник безгосподарності (добудовані сходи в брамі). Хто то таке бачив в брамі…

Двір:

Подвір’ячко, там було плиткою вимощене, там якісь клумби були розбиті. За тим доглядалося, двірничка то поливала. Зараз там якийсь такий задрипаний асфальт, який відслоюється і все, шо залишилося з тих часів, які я ще пам’ятаю… така дрібненька плиточка була по всьому подвір’ї. При чому в середині була клумба…, була обгороджена якимсь таким металевим невеликим таким типу парканчиком…

звук 00.04–00.46

Родина:

…Тут в цьому будинку, в цій хаті я народилася. Коли я народжувалася батько фактично був присмерті… Мама народжувала мене прямо в цій кімнаті… Я про ту родину, яка тут жила дуже мало знаю. …Тут мама, вийшовши заміж, прийшла до свого батька. Дід видно добру посаду займав… Мама була з української сім’ї, батько був з польської сім’ї. батьки мого батька на той час вже померли, коли батько одружувався… Дуже високий пост займав дід, то був секретарж ізби скарбовей перед війною та посада так ся називала… Коли батько захворів, ми мали виїжджати в Польщу. Вже в Ченстохові навіть була готова квартира, щоб переїхати туди… Сестри повиїздили… Вся родина виїхала. Я її ніколи не бачила і ніколи не знала… То був 44 (1944) рік… Вони весною виїздили…

Ремонти. Перепланування:

…Нічого я не робила… Єдине, що та хата як була, так вона і лишилася. Тут ніхто нічого не робив… Тут є три кімнати… Паркет, робили капітальний ремонт, мама просила, шоб акуратно зняли, щоб не давати… Мені було десь років дев’ятнадцять, коли тут робили капітальний ремонт. Тоді вони такі страшні паркети ставили. …Щоб вони переставили той же паркет… Єдине, що в кухні поміняли двері, в ту кімнату поміняли, а так ті двері тут не мінялися. Там ще були двері між тими двома кімнатами, замурували. Тут були двері в ту кімнату, бо тут же був службовий хід… То був для служниці хід… Оті двері з боку, то було єдине ціле, то було чотири кімнати… І, коли сусід з сусідкою сварився, то ми навіть чули… Під час капітального ремонту замурували…

(Добудовані сходи в брамі) …Коли то добудували, то мені було років тридцять…, то могло бути семи десяті роки… Два господарі на одній квартирі з одною кухнею, ну і конче хотіли відділитися…

Старі меблі. П’єци:

П’єци залишилися в тій кімнаті. І в тій кімнаті, яку я в склад перетворила… Я пам’ятаю старі меблі, але мама вдовою залишилася, мама з ремісничої сім’ї. Дівчата виховувалися так, що закінчили якусь таку школу 7 чи 8 класів і вистачить… Чекаєш собі чоловіка, виходиш заміж і сидиш вдома. І ви собі уявляєте такі страшні часи… Мама закінчила польську школу… Восьмеро дітей, хто там буде української школи вишукувати… Мама з незнанням навіть тої мови української літературної… без ніякої освіти залишається вдовою з малою дитиною і на вулиці війна. Ті меблі, всьо випродане… Десь шафа ще є, той креденс. Тут стояв такий креденс, така тумба, а тут ставилося таке…, воно було якесь таке на дошках, тут був такий простір, а тут той креденс, зверху були такі ше дві шафки, скляні дверцята… масу місця займав, ми його в підвал винесли, потім ще якісь банки зберігаються… А були ті меблі, що мій дід по маминій лінії, він сам столяром був і мамі зробив яко посаг, зробив її спальню. Пригадую, то дуже гарна спальня була, така з ясного дерева…, навіть то дзеркало, то саме ліжко, ті шафи, воно було з такими трояндами, з такими орнаментами зверху, воно було дуже гарно…

звук 07.45–10.16

Сусіди:

В тому будинку другий і третій поверх військові… військові жили. Мама була сама. Потім мамі поставили умову, що мама повинна або піти на меншу площу, або маму, як вони казали, уплотніть. Мама тоді впустила в ту кімнатку свою товаришку… Тоді підселяли, то неможливо було, щоб вдова з дитиною мала великий метраж…


Інше

Навколишні вулиці:

…Того будинку на (вулиці) Японській не було. Там був сквер. Забрали той сквер. Завжди був якийсь дитячий обладнаний майданчик з пісочком там навпроти того бувшого клубу зв’язку… А так нема. Шоб шось дуже помінялося… Генерала Чупринки, мені здається, шо вона як була, так і є. я не пригадую…

Вибірковий транскрипт інтерв'ю, записаного 23.04.2010
Автор Галина Боднар

Пов'язані історії

Пов'язані місця

Опис

Вул. Глибока, 21 – житловий будинок

Детальніше про місце