Пан Богдан

ID: 40
У інтерв’ю йшлося про будинок № 17 на вул. І. Нечуя-Левицького, в якому оповідач проживає з 1985 р. Розповідалося про стан квартири на момент переїзду, попередніх мешканців; подана детальна характеристика здійснених перепланувань і ремонтів у власному помешканні й квартирах сусідів. З давніх мешканців згадувалося про стареньку двірничку, яка проживала в підвалі й протягом радянського часу зберігала фігурку Матері Божої. Ця фігурка зараз знову знаходиться на своєму старому місці в дворі будинку. Наведені зміни у дворі будинку. Оповідач розмірковував над терміном “Кастелівка” й історією заселення цієї частини Львова. У інтерв’ю також описано будинок № 16 на вул. І. Нечуя-Левицького, де свого часу теж проживав оповідач.

Мову респондента/респондентів у вибірковому транскрипті інтерв’ю відтворено без змін.
Мову респондента/респондентів у вибірковому транскрипті інтерв’ю відтворено без змін.
Будинок № 17 на вул. І. Нечуя-Левицького

Попередні мешканці. Стан квартири на момент заселення:

На (вулиці) Нечуя-Левицького мешкаю з 85 (1985) року, спочатку під 16, і з 95 (1995) під 17 (номером будинку), то ми здійснили обмін. Цю квартиру… вже купили. Тут мешкала сім’я людей, які очевидно приїхали до Львова в 39 (1939) році або пізніших роках, і вона складалася з… трьох сімей, тут були жахливі чвари… Наша родина витримала тут рівно тиждень, потім ми мусіли виселилися на підмінну квартиру і півроку робили тут ремонт…, не дивлячись, що тиждень жінка тут мила з ранку до вечора, тут перебувати і по запаху, і по гігієні просто не можна було… Нормальна квартира людей, які дістали квартиру від держави…, ну було дуже брудно, дуже неприємні запахи, дуже багато всього було поламано, абсолютно стара вся інсталяція, сантехніка, напевне ще була…, ну в 906 (1906) році не ставили, а передвоєнна або відразу післявоєнна, тобто нам прийшлося переробляти…

Перепланування. Ремонти:

Трошки перепланували ми ванну, туалет. Зробили, окремі входи в ванну і туалет, бо було ніби трамвайчиком, через туалет йшлося до ванни. Зняли спіжарку, кладовку, яка вкорочувала ванну, ми її просто продовжили…, більш осучаснили… Ми змогли тоді найняти реставраторів, зробили реставрацію дверей, повністю всіх дверей, вікна, на жаль, ми тільки помалювали, ось, і зараз є велика проблема з вікнами…, критична ситуація з зовнішніми поверхнями вікон. Нам прийшлося…, укріпити балкон, який є внутрішній з подвір'я, тому що він міг завалитися…, просто покрити гідроізоляцією і вкладати плитку…, і помалювали вже весь балкон… …деколи великі шматки бетону летять (на подвір'я)… Дах – це проблема третього поверху. У нас дах є двостворчастий, схил на подвір'я вже переміняний на бляху, а схил на вулицю ще лежить черепицею. Є відра…, такими мікродірками лапають (дощову воду)…

Ця квартира, я маю враження, що вона була так спланована як поверх, одна квартира – один поверх. Це є престижний другий поверх і тут основна квартира очевидно була, тобто оці кімнати: раз, два, три і кімната моїх сусідів, які є за стінкою – це була одна заля. І тому ті двері, які ми заходили з клітки сходової, які зараз є видовбана в стіні,… не повністю стіна замурована і там є ніша, просто як кладовка, спіжарка, то це, очевидно, був основний вхід. І прямо зі сходів, якщо було прийняття, люди заходили в залю, ну де звичайно стояв фортеп’ян і всі радощі життя, а ці бокові двері вели вже до спалень і інших підсобних приміщень і ці приміщення з’єднувалися внутрішнім півколовим балконом з подвір'я і в кінці якого є гвинтові дерев'яні, так звані, вугільні сходи для служби, якими ходить частина мешканців… всі квартири зазнали перебудування… я можу припускати, що це було в час війни. Заля поділена на три кімнати з мого боку, і… на ребро пів цегли, ми дуже добре чуємо, що діється в сусідів, сусідня кімната. І, очевидно, ця велика квартира була поділена на дві квартири: трьохкімнатну і чотирьохкімнатну, в якій ми знаходимося. Трьохкімнатна не є повноцінна тому, що тільки одна кімната є така гарна, а дві інші є прохідними, це були або допоміжні приміщення, або там були…, остання, очевидно, була кімнатою для служби, пер остання – великою кухнею. Очевидно вся інфраструктура була з тамтого боку, а ванна, очевидно, була з нашого боку тому, що ми ще застали дуже старі керамічні ливні каналізаційні труби і страшенно старі, чи не олов’яні водогінні труби… Повністю поміняв стояк води…



…коли будували оці стінки, я думаю, ті двері просто обрізали… Коли ставили ці стінки, вони ці двері звідкись переносили з таки самих будинків чи з інших квартир, але там плафони вже є не з соснових гілок, а там є така голова жінки з лірою…

Про балкони… Ці будинки є близнюки, під 19 є металеві, а тут кам'яні (перила балконів). Сусід мені пояснив, що десь в 60-х чи 70-х роках… наш балкон був дуже в аварійному стані, ці перила зняли, зруйнували і виготовили, вилили з бетону по зразках тамтої сторони копію…



Підлога не рухана, ми її тільки циклювали і не лакували… пастувати, ми не хотіли лакувати паркет, він є оригінальним… Єдине, що ми зробили… піч розбирали в інших старих будинках, ми її принесли сюди, її тут не було тому, що була піч вбудована в стіну на дві кімнати, жахливо зруйнована, напалити на дві кімнати дуже багато, прийшлося її зменшити і вона є зараз в наступній кімнаті яко маленька… Печі ми не руйнували, коли робили опалення…, в них можна спокійно палити дрова, вугілля… Ну і як декор, нам цей квадратний метр не так був потрібний…

Я поставив металеві двері так, щоб не рухати автентичних дверей… На верху теж не бачив перебудови (дверей), там, здається, все так, як було… Залишилася плитка, вона настільки міцна… Сто років тому робили дуже якісно…

Сусіди. Помешкання сусідів:

Якщо ми підемо на верх, образно, там ще більший поділ: з моєї квартири там зроблено дві квартири, одна має вхід так як ви заходили, а друга… через вхід з балкону, з тих чорних сходів. І відповідно ця трьохкімнатна моїх сусідів зверху також поділена: …має кімнату і кавальчик коридору, де варить їсти, і інші мають з кухнею і також ходять через сходи… Під нами є нормальна трьохкімнатна квартира… і з тамтого боку була однокімнатна квартира, але люди собі просто доробили дві квартири: однокімнатну і однокімнатну, але один з них зайшов ше в підвал і зробив собі житлові приміщення…

В підвалі… жила двірничка… ще з Польщі. Її десь десять років тому дали повноцінну квартиру, людей відселяли з підвалів… Вона, здається, була українка…

Великий стрих, високі піддашшя, чи будуть люди з третього поверху його брати – це… також поки-що не зрозуміло…

Загальний опис квартири:

…квартира має 96 метрів, плюс 3 метри до плюсовано за рахунок балконів… відображає тенденцію тамтого часу, коли інфраструктура займала досить мало – тобто тут велика площа в кімнатах, а коридор, кухня, ванна, туалет є досить скромними по площі…

Речі від давніх мешканців:

…ця стара шафа є мого вітчима…, це є мисливська шафа, є місце для прикладів рушниць, для коробок патронів, але зроблені три полички для того, щоб вона використовувалася цілком інакше… Єдине зі старих меблів, що ми тут маємо…

Сходова клітка:

…сходи є з каменю, вони настільки обкришилися… По обі сторони сходів були латунні перила, які були вже засмальцьовані, чорного кольору… В одну прекрасну ніч… вирвали їх зі стіни, сусід потім знайшов їх на пункті здачі металолому вже порізані на маленькі куски…. Зробили ці дерев'яні перила. Перила сходів такі, як були, але просто ті квітки декору деякі погублені, вищерблені. Дуже добре, що є грати внутрішні, …збереглося кілька автентичних вітражів з маками вигравіруваними… Там є мармурові підвіконня… Колись то було надзвичайно брудно в під'їзді…

У нас дуже цікавим є механізм дверей від перших сходів…, у них є механізм ще автентичний напевне з тих часів…

звук 19.20–20.40 (WS_30101)

Дворик:

В подвір'ї стоїть фігура Матері Божої… в такому будиночку маленькому бетонному. То ця двірничка цю скульптуру весь час радянської влади утримувала і вже так років двадцять, 90-й (1990) рік поставила назад. Утримувала в себе в помешканні в півниці. І зараз так вона стоїть, як стояла перед війною… Цей двір розділено штучно сітками між трьома будинками, бо тут виходить один будинок з Котляревського, один будинок з Богуна. Але, шоб не було прохідних дворів…, мешканці не відчувають тут себе якимись об’єднаними господарями, щоб щось гарно зробити. Там одна жінка взяла собі кусочок, щоб ківти посадити… Колись скидали сміття туди… Люди, які не будували, не купляли, дістали ці квартири за даром.

Пан з Богуна збудував собі…, я не знаю, що це є, майстерня, кладовка чи він розширив свою квартиру з першого поверху? Архітектурно воно виглядає дико. …Ці під'їзди десять років тому всі були прохідні, дуже багато було пограбувань, розбивали півниці, ночували в клітках сходових бомжі…

На нашому подвір'ї росло чотири височезних дерева, які кронами далеко поза дах сягали… і їхнє листя постійно забивало ринви…, їх зрізали років 6–7 тому… Зараз на балконі є спека, тоді була тінь… В цих кімнатах (з північної сторони) навіть вдень ми сидимо при світлі…

Старі мешканці будинку:

Я думаю, що вона (двірничка) єдина (зі старих мешканців)… Пан професор Черник, він здає квартирантам… не думаю, щоб хтось був з передвоєнних мешканців. …Перед війною це були великі панські квартири…, 170 метрів. Це би мала бути якась специфічна особа, яка б зараз жила в одній із кімнат, а перед війною мала 170 метрів. Я думаю, що цих людей репресовували або вони просто самі втікали.

(Довоєнні мешканці будинку) …Такої інформації в мене немає… Вона (двірничка) справді могла б таку інформацію дати…

Будинок № 16 на вул. І. Нечуя-Левицького

Ми жили там в такій дуже мало комфортній квартирі…, вона була також штучно поділена… тому, що в нас вхід був з балкону прямо в кухню, в нас не було коридору… Можна було з вітальні прямо вийти на сходи. Будинок старший є, здається, він є ще з кінця 19 століття. …Там поворот трамваю… Будинок дуже вібрував… і страшний скрип і шум, але ми за пару тижнів вже привикли… Старший будинок, там більше дерева, він якийсь м’якший, тепліший в середині. Ті сходи більше скриплять, але вони повністю дерев'яні… Цей будинок (№ 17 на вул. І. Нечуя-Левицького) набагато більше декорований. Тамтой був більш якийсь простіший. Він кутовий і подвір'я належало не трьом, а двом будинкам…, воно було таке більш затишне… Будинок з фасадом виходив на південь…

 Вулиця І. Нечуя-Левицького

…Котляревського на куті купили собі приміщення і зробили кафе… Публіка, яка там ввечері і стоїть, і шумить…

…в 19 (будинку) знімали ці двері і везли на реставрацію…

Єдині зміни, що тут вздовж вулиці росли, але вони були доволі молодими, 20-річні дерева… Кожне дерево – це аварія… На величезній швидкості важкий легковий автомобіль там… те дерево звалив… Два дерева вже було завалених при мені…, бруківка дуже підступна… і вилітали на ті дерева… Це такий небезпечний елемент, ми коли виходимо з під'їзду, то досить так важаємо… Тут бруківка дуже добра, а там розвалена (бруківка), де є трамвайні рейки, і вони (автомобілі) не можуть розігнатися… Всі дерева знесли, ну, може, ще одне стоїть…

Термін “Кастелівка”:

Не знаю, єдине, що вулицю Матросова…, вона зараз називається Кастелівка… Онид з працівників Історичного музею сказав мені, що тут була голландська колонія, тобто, що голландці селилися поза міськими мурами… Цей весь район… розбудовувався для професури Політехніки…, дало розвиток цього району в сецесійному стилі… Поспішили, сецесія не ввійшла в зону ЮНЕСКО.

Вибірковий транскрипт інтерв'ю, записанного 16.09.2009
Автор
Галина Боднар

Пов'язані історії

Пов'язані місця

Опис

Вул. Нечуя-Левицького, 17 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Нечуя-Левицького, 16 – житловий будинок

Детальніше про місце