Пані Лариса
Проживає у Львові по вул. Академіка Богомольця, 8 з 1957 р. Оповідачка є корінною мешканкою будинку № 8 по вул. Академіка Богомольця. В інтерв’ю йдеться про власницю будинку, яка тут проживала до початку Другої світової війни, речі, що залишилися у квартирі з цього часу. Оповідачка розповідає про сусідів по будинку, які колись тут проживали; подає власні міркування щодо ремонтів у будинку, зокрема в дворику, змін, що їх зазнала вулиця загалом, а також власну оцінку центру та околиць Львова.
Мову респондента/респондентів у вибірковому транскрипті інтерв’ю відтворено без змін.Будинок № 8 на вул. Академіка Богомольця
Загальні відомості:
Я тут народилася… Після війни (батьки оповідачки) тут залишилися, тут їх застав кінець війни… Мама була військовим лікарем і тут так і лишилася, відповідно тут їй призначили роботу… (батьки були родом) зі Східної України… Виписували тоді ордери і люди займали хату хто яку хотів. Поляки виїжджали і залишалось всьо… Вони ж (поляки) в 39 році (1939 р.) майже всі виїхали, хто хотів виїхати, то всі виїхали… Давали до вибору… квартиру, вибирав любу…
Речі попередніх мешканців:
Рештки меблів польських старих і всьо…, є одна стара пічка, люстра стара, більше нічого…
Перепланування. Ремонти:
Перепланувань не було, тільки такі косметичні… Ніхто нічого тут (у будинку) не робив… ЖЕК тим не займається, ні ремонтом, нічим. Тільки так помалюють двері і на тому кінець… Все шо є так і є, ще з повоєнних років, тут (у будинку) ніхто не займався ремонтами під’їзду… Скляна вітрина (скляний купол у під’їзді), вона протікає…
Сусіди:
Було дві польські родини на третьому поверсі…, а решта ну вже повмирали. Тут нікого фактично не лишилось… Є тут в нас сусідка надолі, вона теж з якогось року там 46–45 (1945–1946 рр.), вона з Росії походить, але більше нікого, всі решта, то вже нові поселилися…
Дворик:
…ми самі насипали ту клумбу і посадили квіти… жодних (змін), тільки по асфальтували його, а там була така кафльова плитка дрібна і все…, не зняли, а поверх того залили асфальт…
Будинок:
…Австріяцький типовий будинок, його не за Польщі, а ще за Австрії робили, він так в загальному не відрізняється від решти. Вони (будинки) всі одного плану і всі занедбані…
Колишні власники будинку:
Тут в нашому будинку власником була чеська єврейка. Німець почав зближуватися вже сюда перед Другою світовою війною, весь будинок був її, жила в квартирі за стінкою, а решту здавала…, по тій стороні значить були кавалєрки без вигод, наші квартири ліпші, ну а з тої першої сходової клітки, то найліпші були квартири, чотири кімнатні, з яких робили комуналки, по заселювали туди по дві-три сім’ї відповідно і так далі… Поробили стіни і так вийшло, що один вхід і інший… Хресна мені розповідала, вона вже покійна… Вона працювала у військовій комендатурі перекладачем і знала то всьо…
Вулиця академіка Богомольця
Зміни, що їх зазнала вулиця:
Зміни тільки в найгірше, ніхто ні про що не дбає, будинки занедбані. От і все, всі зміни по суті. …Тільки скверик, що там на вулиці…, то він більш такий став, там поклали бруківку, якийсь там хідник виложили, а вулиця та називалася Асніка за поляків, то не була Богомольця… Ота липа вона там і росте п’ятдесят років…
Інше
Центр–околиці Львова:
Я себе добре почуваю тільки в центрі Львова, околиці, то для тих, хто пізніше приїхав. А для львів’ян, то центр.
Вибірковий транскрипт інтерв'ю записаного 6.05.2009Автор – Галина Боднар