Святкування "20-річчя звільнення Львова" у листопаді 1938 року

20-та річниця оборони Львова у 1938 році була насичена різноманітними патріотичними акціями, жалобними молебнями, виразами братання поляків з різних частин держави тощо. Разом із тим українська громадськість проводила урочистості з нагоди проголошення Західноукраїнської народної республіки. Усі ці заходи відбувалися в умовах міжнаціонального протистояння, заворушень, безладів і тиску поліції, на тлі загострення міжнародних відносин в очікуванні нової війни в Європі.

Опис події з локалізацією

Хоча днем основних святкувань для польської громадськості було 22 листопада, події, присвячені листопадовим боям 1918 року відбувалися протягом майже всього місяця у Львові.

Перші 3 тижні листопада були заповнені жалобними заходами, присвяченими полеглим у боях польським воякам. Зокрема, 1 листопада 1938 року було відправлено молебень у костелі св. Ельжбети та проведено урочисту академію для молоді у школі ім. Г. Сенкевича (вул. Залізняка, 21), де містився один із головних пунктів польського опору українській владі у 1918 році. Цього ж дня о 18:00 польські студенти провели мітинг перед Академічним домом на вулиці Лозинського (сучасна Герцена, 7).

Українська громадськість 1 листопада 1938 року провела як святковий день – відповідно, у церкві св. Юра відбулося урочисте, а не жалобне, богослужіння за участі діячів ЗУНР, а ввечері — святкові збори в українських товариствах. Спроби здійснити похід до ратуші були перервані поліцією; лише частині молоді вдалося дістатися до центру міста, де відбулися сутички з польськими студентами.

На 3 листопада припав поминальний день, тож головні урочистості відбулися на "Цвинтарі орлят" — місці поховань учасників польських військових формувань 1918–1920 років на Личаківському цвинтарі.

Протягом 20-22 листопада урочистості відбувалися у приміщенні Міського театру (Театр опери і балету ім. С.Крушельницької), ратуші, в костелах міста. Фінальна частина святкувань відбулася 22 листопада на стадіоні Сокола в районі вулиці Личаківська і Цетнерівки, звідки учасники пройшли пішою ходою вулцею Личаківською. На урочистостях, крім представників влади міста і воєводства, громадських діячів і політиків, було присутнє також вище військове керівництво країни.

Крім вищезгаданих заходів, щоб вшанувати героїв оборони Львова, було виділено площу перед школою св. Марії Магдалини (тепер вул. Бандери, 11) для встановлення пам'ятника бригадному командирові, ветерану боїв за Львів Чеславу Мончинському (Czesław Mączyński). А в Чорній кам'яниці на пл. Ринок, 4 було відкрито музей оборони Львова.

Протягом усього листопада українська і польська преса взаємно обвинувачували обидва національні табори у хуліганських діях (нападах на перехожих, битті вітрин і вікон тощо), паралельно розміщуючи розлогі описи подій 20-річної давнини.