Ремігіуш Венгжинович

ID: 211
Одним із найтяжчих випробувань для євреїв, що переховувались у закритих приміщеннях, було постійне перебування у обмеженому просторі, брак доступу повітря та світла та постійна напруга через страх викриття. Ця історія розповідає про важливість психологічної підтримки як ресурсу для порятунку.

Сюжет є частиною теми "Реакції мешканців Львова на Голокост", розробленої в межах програми “Складні сторінки спільної історії: розповідаючи про Другу світову війну у Львові".

Студент Академії ветеринарної медицини Ремігіуш Венгжинович (Remigiusz Węgrzynowicz) на прохання свого знайомого Тадеуша Словіка (Tadeusz Słowik) переховував у Львові його подругу Шарлоту Кац (Scharlotta Katz) від листопада 1942 до лютого 1943 року. Місцем сховку стала однокімнатна квартира по вулиці Королеви Ядвіги, 24 (тепер Марка Вовчка), яку орендували Венгжинович та його однокурсник.

Одним із найтяжчих випробувань для євреїв, що переховувались у закритих приміщеннях, було постійне перебування у обмеженому просторі, брак доступу повітря та світла та психологічна напруга через страх викриття. Як згадує Венгжинович, Шарлотта (Лотка) практично не залишала місце сховку. Однак, попри смертельну загрозу, вони декілька разів ввечері разом виходили до кінотеатру (цьому сприяв Verdunkelung — наказ вимикати усе вуличне освітлення для маскування міста від авіаударів). Одного разу, вони навіть наважились відсвяткувати Новий Рік у потаємному приміщенні неподалік:

Це було на першому поверсі, десь там поруч була міліція, ми повинні були бути обережними… Був патефон… Але ми вже втомилися, і я пам'ятаю, що пішли з того приміщення якнайскоріше. Я мав передчуття, що це місце може бути дуже небезпечним. І дійсно, вони приїхали туди через два дні. (...)  Але нікого там не знайшли, на щастя. Хтось десь розповів, бо хтось це майстрував. (..), там було лише кілька крісел, але в усякому разі стіна закривалась і нас не було видно. Так що ця новорічна ніч була сумною, тривожною — ми на задвірках в'язниці, міліції, і розважаємось. Але ми це робили. Ми були молоді, хотіли радіти і танцювати, і Лотка була там з нами...

Шарлота Катц пережила війну, у 1948 році одружилась з Тадеушем Словіком. Ремігіуш Венгжинович отримав титул Праведника народів світу у 1988 році.


Джерела

1. Інтерв’ю з Ремігіушем Венгжиновичем, 23.04.2009 р., колекція Музею історії польських євреїв "Полін";
2. "Węgrzynowicz Remigiusz", Polscy Sprawiedliwi, (режим доступу від 20.11.2018).

Місця

Опис

вул. Марка Вовчка, 24

Усі сюжети