Історії рятівників: Владислав Ружицький

ID: 209
Гендер був важливим фактором досвідчення анти-єврейського насилля та впливав на шанси порятунку.

У 1941–1943 рр. Владислав Ружицький (Różycki Władysław) працював у Львові керівником залізничних майстерень, що розташовувались біля головного вокзалу. Один із його підлеглих, Казимир Геркович (Kazimierz Gerkowicz), переховувався на фальшивих паперах під прізвищем Янковський. Він зізнався у своєму єврейському походженні та попросив допомоги у порятунку його сім’ї. Попри страх за власне життя, Ружицький погодився. Будучи безпосереднім керівником Герковича, він намагався максимально обмежити його контакт з німцями. Однак найбільш небезпечними були медогляди. Так єврейські хлопчики та чоловіки, котрі переховувались на “арійських паперах”, завжди ризикували бути викритими через виявлення факту обрізання. До складу медичних комісій часто входили члени Гестапо та лікарі, лояльні до нацистської влади. Ружицький відвідував медичні комісії замість Герковича. Цей вчинок був надзвичайно сміливим та ризикованим — його у будь який момент могли впізнати, що загрожувало смертним вироком.

Казимир Геркович пережив нацистську окупацію. Після війни він став відомим офтальмологом, професором Медичної Академії в Любліні. У 1993 році Владислав Ружицький отримав звання Праведника народів світу.

Джерела

1. Magdalena Dopieralska. “Historia Pomocy — Różycki Władysław”, Polscy Sprawiedliwi, (режим доступу від 13.11.2018);
2. Marek Prost, “Wspomnienie. Prof. dr hab. n. med. Kazimierz Gerkowicz (1920–2008)”, Okulistyka, (режим доступу від 13.11.2018) .

Місця

Опис

Пл. Двірцева, 1 – Центральний залізничний вокзал

Детальніше про місце

Усі сюжети