Обставини затримання
22 липня 1942 року на трамвайній зупинці
біля церкви святої Анни на початку вулиці Городоцької капрал кріпо Прівер Мар'ян
затримав Кароля Леськіва, котрий мав при собі дві тисячі злотих. Гроші, як
виявилося, належали пасажирові трамваю Стефану Котинському, у котрого їх якраз
перед тим витягнули з кишені. Леськів стверджував, що він просто знайшов ці
гроші на долівці трамваю. Затриманого відвели до комісаріату кріпо.
Розслідування
Згідно з показами капрала Прівера, за
Леськовим він стежив віддавна, однак ніяк не міг спіймати на гарячому. Справа в
тому, що Леськів діяв у зв'язці з іншими крадіями за різними методиками
крадіжки, коли крав один і тут же передавав по ланцюжку гроші іншому. Так,
наприклад, у випадку з Котинським Леськів грав роль "стіни" - тобто
затискав жертву коли пасажири заходили до вагону, а відразу за ним був крадій,
що забирав гаманець з кишені жертви і перекладав його до кишені Леськова,
котрий тримав руки на виду і був поза підозрою.
Так чи інакше, ще 8 липня Прівер стежив за
Леськовим від центру міста до церкви святої Анни, де після 45 хвилин очікування
схопив того, однак за браком доказів змушений був відпустити. Врешті 22 липня
Леськова таки вдалося схопити на гарячому.
На допитах в Кріпо Леськів признався до
вчинення 6 епізодів крадіжок гаманців та документів у трамваях з 1 до 22 липня
1942 року.
Однак невдовзі він відмовився від своїх
показів і заявив, що зізнання в нього вибили силою внаслідок побоїв в
комісаріаті. Сказав також, що він простий швець і їхав собі до по справах в
комісаріат УДП, а те, що до трамваїв постійно заходив і виходив – то через
переповненість. Щоб перевірити правдивість цього твердження, прокурор призначив
слідчого суддю для проведення повторного слідства.
Відповідно запити надіслали до судів
Варшави, Перемишля та Львова для проведення повторних допитів потерпілих за вказаними
епізодами. Також перевірили покази капрала Прівера та співкамерника Леськова,
котрий засвідчував сліди від побоїв. У більшості випадків ідентифікувати
конкретного крадія було неможливо і лише випадок з Котинським можна було прямо
пов'язати з Леськовом.
Виявилося також, що "простий швець"
Кароль Леськів мав багату кримінальну біографію. Він сидів у тюрмі 11 разів впродовж
1918-1939 років.. Тому твердження капрала Прівера про те, що Леськів був професійним
кишеньковим злодієм мало вагомі підстави. Справу передали до суду.
10 та 23 грудня 1942 року відбулися
засідання суду. Сторона захисту намагалася застосувати свідчення співкамерника
та дружини підсудного для підтвердження показів Леськова про побої та
непричетність, однак безрезультатно. Щоправда, Леськова випустили з-під варти
вже 11 грудня 1942 року.
Висновок
Згідно з рішенням суду, Леськіву присудили
6 місяців (зарахувавши тимчасовий арешт) за вчинені крадіжки та відшкодування
матеріальних збитків. Відповідно від дня суду йому потрібно було відсидіти ще 2
місяці. З неідомих причин, до ув'язнення
в Стрию
він потрапив лише через вісім місяців, 8 вересня 1943 року, де вдібував
покарання до 21 жовтня того ж року.
