Політика Третього Рейху щодо євреїв передбачала не лише масові убивства, а і тотальний грабунок майна — як приватного, так і громадського.
У перші ж дні нацистської окупації на єврейську спільноту Львова було накладено високі контрибуції. До Німеччини масово вивозились об’єкти юдаїки, мистецькі, релігійні та культурні цінності із синагог, музеїв та приватних помешкань. Трагічною є історія Максиміліана Гольдштейна (Maksymilian Goldstein) (1880–1942) — відомого мистецтвознавця та колекціонера, одного з ініціаторів створення Єврейського музею у Львові (у 1939–1940 рр. був його директором, а після приєднання фондів до Музею художнього промислу — старшим науковим співробітником). Так, завдяки зусиллям цього мистецтвознавця та його колег, приватну збірку юдаїки вдалось врятувати, проте Гольдштейн та його сім’я не пережили Голокост.
Унікальна приватна колекція юдаїки Гольдштейна знаходилась у його помешканні по вулиці Новий Світ, 15 та була відкритою для відвідувачів. Розуміючи потенційну небезпеку, на початку липня 1941 року Максиміліан Гольдштейн і дирекція Музею художнього промислу погодили її передачу у депозит. Одночасно було вирішено, що збірка залишається у квартирі колекціонера, а сам Гольдштейн отримує статус її хранителя. Іларіон Свєнціцький, уповноважений з музейних справ Львова, пише дуже позитивні характеристики на Гольдштейна та скеровує численні листи на його захист:
Пану Максимільяну Гольдштейну, вул. Новий Світ, 15, кв. 6, як власнику приватної колекції єврейської старовини доручаю упродовж 3-х днів надати загальний кількісний склад зібрання по розділах і упродовж 3-х місяців докладний інвентар. Беру до уваги, що пану в цій інвентаризаційний, дуже відповідальній роботі буде помічницею його дочка Ірена Гольдштейн.
Посвідчення працівників музею отримали сам Гольдштейн, його донька та дружина. Однак ані клопотання колег, ані передача колекції та наявність робочих документів не вберегли родину Гольдштейнів від примусового виселення до гетто у грудні 1941 року (за адресою вул. Паненська (тепер Заводська), 9). Із 1942 року будь-які відомості про них відсутні, невідома і доля старшої доньки — Лілії, котра на початку нацистської окупації перебувала у Кракові.
Обставини загибелі Гольдштейна залишаються нез'ясованими. Його унікальна колекція юдаїки до сьогодні зберігається у фондах Львівського музею етнографії та художнього промислу, проте до огляду є доступною лише під час тимчасових виставок.
