Історії рятівників: Владислав Ружицький ID: 209

Гендер був важливим фактором досвідчення анти-єврейського насилля та впливав на шанси порятунку. Сюжет є частиною теми "Реакції мешканців Львова на Голокост", розробленої в межах програми “Складні сторінки спільної історії: розповідаючи про Другу світову війну у Львові".

Історія

У 1941–1943 рр. Владислав Ружицький (Różycki Władysław) працював у Львові керівником залізничних майстерень, що розташовувались біля головного вокзалу. Один із його підлеглих, Казимир Геркович (Kazimierz Gerkowicz), переховувався на фальшивих паперах під прізвищем Янковський. Він зізнався у своєму єврейському походженні та попросив допомоги у порятунку його сім’ї. Попри страх за власне життя, Ружицький погодився. Будучи безпосереднім керівником Герковича, він намагався максимально обмежити його контакт з німцями. Однак найбільш небезпечними були медогляди. Так єврейські хлопчики та чоловіки, котрі переховувались на “арійських паперах”, завжди ризикували бути викритими через виявлення факту обрізання. До складу медичних комісій часто входили члени Гестапо та лікарі, лояльні до нацистської влади. Ружицький відвідував медичні комісії замість Герковича. Цей вчинок був надзвичайно сміливим та ризикованим — його у будь який момент могли впізнати, що загрожувало смертним вироком.

Джерела