Людвік Вельтце

Людвік Вельтце (Ludwik Veltzé) (1871, Львів – після 1939) – львівський архітектор, про якого поки що відомо мало.

Навчальні звіти Державної промислової школи у Львові свідчать про те, що Людвік Вельтце після закінчення гімназії в 1887–1888 н. р. був учнем І курсу відділення сницарства. Був переведений на ІІ курс, але в навчальних звітах за наступний рік його ім'я відсутнє. Де вчився далі, поки що не відомо.

Початок діяльності Людвіка Вельтце в якості архітектора, ймовірно, відноситься до кін. ХІХ ст., хоча найбільш рання відома дослідникам будівля за його проектом – це будинок загальноосвітньої школи, споруджений у 1904 р. на замовлення відомого педагога Яна Нємца (1858–1920) на вул. Вітовського, 36 (раніше №28).

Усі будинки за його проектами у Львові виконані в дусі романтичної сецесії. Серед них найбільш яскравою є вілла на розі вул. Гіпсової, 26 та Е. Ожешко, 11 (1906–1907), що привертає увагу декоративним поєднанням у стінах обробленого каменю, тиньку та червоної цегли, а також червоним дахом із наріжною вежею.

Деякі документи поч. 1930-х рр., зокрема Професійної спілки архітекторів і будівничих у Львові, дещо доповнюють уявлення про архітектора. Він був, по-перше, членом цієї спілки, по-друге – заступником секретаря Спілки із зовнішніх контактів.

У циркулярі від 5.10.1931 р. фігурує також як член Спілки, що взяв участь у благочинній пожертві коштів на спорудження Дому фундації вдів та сиріт.

У Львові жив у районі, що в минулому носив назву “Новий світ”, на вул. 29 Листопада, 54 (тепер – вул. Коновальця). В цьому ж будинку було розміщене й архітектурне бюро Вельтце.