Барух Дорнгельм

1858-1928
ID: 94
Майстер з обробки дорогоцінних металів.

Барух Дорнгельм (Baruch Dornhelm) (14 або 15.05.1858 р., Львів – 6.07.1928 р., Відень) – майстер з обробки дорогоцінних металів.

Барух Дорнгельм був відомим представником династії львівських металопластиків Дорнгельмів. Змістовнішу інформацію про нього зібрав відомий львівський колекціонер єврейської старовини Максиміліан Ґольдштайн (Maksymilian Goldstein). Він мав намір написати монографію про цього талановитого майстра, для чого вів переписку із його родичами, а також знавцями та власниками його творів.

Батько Баруха був гравером та власником антикварного магазину, що був розташований на вул. Боїмів (Векслярська, нині – Староєврейська). Згідно із записами Максиміліана Ґольдштайна, магазин був розташований праворуч від східної брами, в будинку, що був власністю старого Дорнгельма. У цьому ж будинку на 3-му поверсі була майстерня, в якій виготовляли карбований посуд у старовинних стилях.

Відомо, що молодший брат Баруха, Яків, багато подорожував Європою, добре знав музейні та приватні збірки, збирав гравюри, різні антикварні речі, які Барух використовував як зразковий матеріал. З них він запозичував сюжети або їхні фрагменти, костюми, архітектурні споруди, а потім компонував їх в одному творі. Особливий талант майстра проявлявся в тому, що поєднуючи запозичені елементи, він інтуїтивно відчував необхідність стильової єдності між ними і вдало реалізував це на практиці.

Виконував речі комерційного плану, переважно на замовлення: оправа для Євангелія архієп. Андрея Шептицького, рельєфи для магнатських родин Санґушків та Сапегів (Sapiegos); речі на історичну тематику: "Коронація польських королів", "Вихід євреїв з Єгипту" (в минулому в колекції Максиміліана Ґольдштайна); а також культові єврейські речі: бсаміми, мезузи, таси, пряжки до молитовних поясів тощо. Львівський історик мистецтва Владислав Лозинський (1843–1913) вважав, що Барух Дорнгельм був майстром, який відродив у Європі один із видів львівського мистецтва обробки дорогоцінних металів – техніку карбування. "В техніці рельєфу у сріблі, тобто в техніці карбування, він, свого часу, не мав собі рівних не тільки в Польщі, але й певно за її межами. Техніка, яку він використовував на той час була повністю забута і відома тільки по описах", – зазначав він. Окрім того, він вважав, що Барух Дорнгельм не виконував свої роботи з метою фальсифікації творів мистецтва ХVІ–ХVІІ ст., як писали про це його сучасники. Т.зв. "фальсифікація" була нічим іншим, як історичною інтерпретацією мистецьких форм німецького ренесансу – "altdeutsch" – дуже популярних на той час у Європі.

У 1875–1890 рр. його роботи як автентичні продавалися в Німеччині, Австрії, Франції, Англії, Росії. Роботи Баруха Дорнгельма мали у своїх колекціях прусський князь (пізніше – імператор) Фрідріх (Friedrich) та російський цар Олександр (Александр).

Після смерті батька Барух відкрив власну майстерню в будинку на розі вул. Т. Рутовського, 20 (тепер – Театральна) та вул. Вірменської, 2. Приблизно з 1890 р. почав позначати свої роботи міткою "Dornhelm" або "Dorn Нelm", яку виконував дуже мініатюрних розмірів і розміщав у непомітному місці.

Із речей, що були створені ним у Львові, майже нічого не залишилося: більшість з них вивозили за кордон, чим займався спочатку батько, а потім брат Якуб. До 1940 р. в Музеї єврейської громади Львова знаходився срібний келих зі сценою "Вихід євреїв з Єгипту", та декілька предметів – в колекції Максиміліана Ґольдштайна.

Барух Дорнгельм був одним із трьох братів, яких батько навчав мистецтву роботи з металом. Брат Якуб, який згадувався вище, після смерті батька покинув Львів та виїхав за кордон. Ще один його молодший брат Сімхе (Simche) віддав перевагу торгівлі антикваріатом. Після смерті батька відкрив магазин старожитностей, в яких продавали зброю та меблі, імітовані під старовинні. Товар для свого магазину він привозив із Німеччини через Броди біля Кременця. Можливо, до цієї родини належав Ізидор Дорнгельм (Іzydor Dornhelm), який у 1902–1903 н. р. відвідував заняття у відкритих майстернях рисунку та моделювання для чоловіків у Львівській державній промисловій школі.

Праці та проекти

Роботи:

  • "Пруська присяга" ("Hołd pruski").
  • "Коронація польських королів".
  • Срібний келих зі сценою "Вихід євреїв з Єгипту". До 1940 р. знаходився в Музеї єврейської громади у Львові.
  • Оправа для Євангелія архієп. Шептицького. Виконана не як імітація під старовину, а як робота кін. ХІХ ст.
  • Миска і дзбан для посвяти капеланів.
  • "Мадонна" для князя Адама Сапеги. Рельєф.
  • "Мадонна" для князя Євстахія Санґушка. Рельєф.
  • Сервіз (почесний дар) для Авґуста Горайського.
  • Оправи до релігійних пергаментних сувоїв.
  • Культові єврейські предмети.
  • Велика таріль із зображенням історичної сцени. Музей Національного банку України в Києві.

Джерела

Джерела:

  1. Goldstein M., Dresdner K., Kultura i sztuka ludu żydowskiego w ziemiach polskich (Lwów, 1935), 115-121.
  2. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, Wrocław: Via Nova, 2001), 31.
  3. Słownik Artystów Polskich y obcych w Polsce działających. Malarze, rzezbiarze, graficy, T. IІ (Warszawa: Instytut sztuki Polskiej Akademii Nauk), 89-90.
  4. Sprawozdanie c. k. Państwowej szkoły przemуsłowej we Lwowie za rr. 1902/03, s. 30.
  5. Життєпис Баруха Дорнгельма. Рукопис авторства Максиміліана Ґольдштайна. Німецька мова. 18 стор. Львівський музей етнографії та художнього промислу.

Автор – Галина Глембоцька

Літературний редактор – Юлія Павлишин