Ян Баґенський

Ян (Іван) Олександр Баґенський (Jan Aleksander Bagieński) (24.01.1883, Сороки, Бесарабія — 12.06.1967, Львів) — інженер-архітектор, педагог.

Народився в родині польського провінційного шляхтича. Гімназію закінчив у Керчі (Крим). 1902 року поступив на Математично-фізичне відділення Варшавського університету. Захоплення ренесансною архітектурою в цей період його життя привело до того, що у 1905 році він перевівся на архітектурне відділення Львівської політехніки, яке закінчив у 1915 році. Вважався дуже обдарованим студентом.

Архітектурну практику проходив у Львові, в архітектурно-будівельній фірмі Войцеха Дембінського (Wojciech Dęmbiński), творчість якого практично не відображена в сучасній науковій та популярній літературі. Разом із Баґенським у 1910–1927 роки цей архітектор звів будинки за сучасними адресами: вул. Генерала Чупринки, 56 (1910), вул. Коновальця, 44 (1910–1912), вул. Герцена, 6 (1912, вітраж сходової клітки, можливо, є проектом Яна Баґенського), вул. Котляревського 37/37а (1913–1914) у стилі класицизуючого модерну тощо. У цей самий період (1910–1914) ім'я Яна Баґенського пов'язують із побудовою житлових будинків на вул. Генерала Чупринки, 68; вул. Богуна, 8; вул. О. Новаківського, 8/10 (1912) та ін.

Після отримання диплому на 4 роки (1916–1920) виїхав у Крим де, як старший асистент міського архітектора Олександра Венсана, в 1916–1918 роках проектував і керував будівництвом комплексу об'єктів Морського корпусу кадетів у Севастополі. Разом із Венсаном вони запроектували і звели багато приватних будинків-вілл та невеличких палаців, які, враховуючи специфіку Криму, були вписані в місцевий ландшафт.

До Львова Ян Баґенський повернувся 1920 року, де почав активно працювати як архітектор-проектант, а також як викладач Львівської політехніки (з 1921–1922 навчального року). У 1923–1924 став ініціатором викладання у Політехніці оглядового курсу форм класичної архітектури. Спочатку працював старшим асистентом на кафедрі архітектури, а з 1926–1927 навчального року почав викладати також на кафедрі історичної архітектури. З 1931 року працював заступником професора на кафедрі архітектури, з 1932 — на посаді професора нижчого рангу, а з 1938–1939 — на посаді професора. У 1932–1933 навчальному році був деканом Архітектурного відділення, а наступні 4 роки — його продеканом. Очолював І архітектурну кафедру з 1931-го по 1945 рік.

Як архітектор-проектант був відомий перебудовами і пристосуванням будинків до сучасних вимог. Серед них будівлі на вул. Січових стрільців, 9 (колишній Австро-Угорський банк), де у  1914–1921 році Баґенський перебудував сходову клітку з вітражами і залу на другому поверсі в стилі неокласицизму; колишній палац Більських, Потоцьких і Коморовських на пл. Галицькій, 10 — у 1934 році; будинок на вул. Кирила і Мефодія, 15 — спільно з Войцехом Дембінським перебудував у 1927 році на замовлення графа Юліуша Дунін-Борковського.

Роки Другої світової війни Ян Баґенський провів у Львові, надалі викладаючи у Політехніці. Був одним із небагатьох викладачів цього навчального закладу, які залишилися жити у повоєнному Львові. З цього періоду найвизначнішим був проект комплексу житлових будинків на 5 тисяч мешканців у Балаклаві в Криму (1945–1955). Починаючи з 2 половини 1950-х займався виключно викладацькою діяльністю.

Був членом та організатором декількох громадських організацій Львова, зокрема львівського відділення Спілки архітекторів України, членом Обласної ради архітектури. 1961 року став кавалером медалі "За трудовую доблесть".

З 1922 року працював у редакції журналу Architekt (Краків). Опублікував у різних спеціалізованих журналах, у т.ч. в "Архітекті", біля 30 статей, тематично пов'язаних із роботою архітектора. Працював над монографією "Розвиток проектування житлових будинків та їх оточення" (не закінчена і не видана).

Виховав близько 370 архітекторів. Серед них відомий львівський архітектор, дослідник пам'яток архітектури Львова та викладач Львівської політехніки Роман Липка.

Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.