Влодзімеж Серадський

Влодзімеж Ян Серадський (Włodzimierz Jan Sieradzki) народився 22 жовтня 1870 р. у м. Величка, Польща; трагічно загинув на Вулецьких пагорбах у Львові 4 липня 1941 р. Лікар, спеціаліст у галузі судової медицини, професор Львівського університету.

Базову гімназіальну освіту здобував у навчальних закладах Кракова (гімназія ім. св. Анни), Жешува та Ясла. Після їх закінчення у 1888 р. вступив на медичний факультет Ягайлонського університету в Кракові. Паралельно з навчанням працював у хімічній лабораторії та Закладі патологічної анатомії при університеті. 

Після закінчення студій та захисту докторату у 1894 р. молодий науковець влаштувався на посаду асистента на кафедрі судової медицини Ягайлонського університету. Завдяки здобутій стипендії ім. Юзефа Каспарка у 1895–1896 рр. мав змогу переймати досвід у кращих фахівців у галузі судової медицини та токсикології в Парижі. Повернувшись до Кракова, продовжив працю на кафедрі. Паралельно з нею активно працював у Закладі судової медицини в Кракові (як асистент), а з 1896 р. став офіційним судмедекспертом Краківського округу.

У 1897 р. відбув піврічне навчання з психіатрії в лікарні Святого Лазаря і здав фізикатський екзамен. А вже наступного, 1898 р., Серадський успішно габілітувався та отримав право викладання у Ягайлонському університеті.Тема його роботи: "Про так зване жировоскове переродження трупного матеріалу" ("O tak zwanej przemianie tłuszczowej zwłok").

Цього ж року його запросили до Львова сформувати кафедру та Заклад судової медицини на значно розширеному у 1894 р. медичному факультеті Львівського університету. Він став її незмінним керівником протягом 42 років до 1941 р.

З 1899 р. Серадський став професором "надзвичайним" судової медицини на юридичному факультеті та лікарської пропедевтики на медичному, а через п’ять років отримав звання професора "звичайного". Переважно вів курси судової медицини, психопатології, токсикології та медичної пропедевтики (вступ до медицини). Неодноразово обирався деканом медичного факультету (1908–1909 та 1918–1920 рр.) та ректором університету (1924–1925 рр.).

У 1918–1934 рр., будучи членом Ради медичного факультету університету, у рамках роботи Секції науки і Вищих шкіл Міністерства освіти (Ministerstwa Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego) брав активну участь у розробці та впровадженні навчальної програми для медиків в університетах ІІ Речі Посполитої. 

У віці 65 років у 1935 р. за поданням ради факультету йому було продовжено повноваження до 1940 р. 

Наукова діяльність

Професор Влодзімеж Серадський у ході своєї майже півстолітньої практики судмедекспертизи сформував значний науковий доробок.

У сфері практичної судмедекспертизи він досліджував специфіку проведення судово-медичної експертизи випадкової дитячої смерті, жировоскового переродження трупного матеріалу (дисертація). Вивчав механізми танатогенезу при задушенні.

У 1927 р. за його ініціативи створено хіміко-токсикологічну лабораторію при Закладі судової медицини, де професор разом з іншими дослідниками проводив багаторічні дослідження елементів крові. А саме дії гемолізинів, цитотоксинів, преципітинів; вивчення складу та підгруп крові. Тривалий час досліджував вплив монооксиду вуглецю (СО — чадного газу) на елементи крові, такі як гемоглобін, гематин та гематопорфін. Спільно з проф. Леоном Вахгольцем (Leon Jan Wachholz) (1867–1942) розробив тест для виявлення ознак отруєння чадним газом за аналізом крові (визначення карбоксигемоглобіну в крові) т. зв. тест "Вахгольца–Серадського".

Будучи професором на юридичному факультеті, Серадський чимало праць присвятив також деяким проблемам криміналістики (кримінальна антропологія, методи виявлення слідів пороху на місці пострілу) та юриспруденції (проблема використання психопатології в судовій медицині), історії медицини. 

Серадський є автором близько 40 наукових публікацій. Був співзасновником та першим редактором "Львівського медичного тижневика" (Lwowskiego Tygodnika Lekarskiego) а також тривалий час співпрацівником "Польської медичної газети" (Polskіej Gazety Lekarskiej). 

Друга світова війна

Під час радянського панування 1939–1941 рр. професор Серадський продовжив керувати Закладом патологічної анатомії при новоствореному Державному медичному інституті.

З початком німецько-радянської війни професора разом з іншими представниками польської інтелектуальної еліти було внесено до проскрипційних списків німецької поліції та ввечері 3 липня 1941 р. арештовано членами групи спеціального призначення Поліції Безпеки. Разом з ним було заарештовано його співмешканця, торгівця Валіша (Wаlisza).

На світанку наступного дня після нетривалого допиту в приміщенні колишньої бурси навчального закладу ім. Абрагамовичів його разом із групою інших науковців було розстріляно на Вулецьких пагорбах у Львові.