...

Вул. Вітовського – траса перегонів "Гран-прі Львова"

ID: 2163

Автомобільні перегони Гран-Прі Львова започаткували 1930 р. і проводили до 1933 р. Загалом відбулося чотири таких заходи. У вересні 1930 р. перегони стартували на тодішній вулиці Пелчинській (сьогодні Вітовського), продовжувалися вул. Кадетською (Гвардійською), потім знову повертали на Пелчинську, де й фінішували. Учасники долали 100 кіл, що становило 305 км.

Історія

З автоспортом львів’яни познайомилися в 1923 р., коли через місто проходив маршрут ралі. 8 вересня 1925 року Галицький автомобільний клуб, заснований 1907 р., організував перші галицькі автомобільні перегони, які 1930 р. переросли у міжнародні змагання Гран-Прі Львова (Атоян, 1995, 10). У них переміг Генрик Ліефельд (Henryk Liefeld), тодішній чемпіон Польщі з автоперегонів (автомобіль “Аустро-Даймлер”).

Після нього Гран-Прі Львова здобували німці Ганс Штук фон Віліц (Hans Stuck von Wiliz) – 1931 р. (автомобіль “Мерседес-Бенц ССК”), Рудольф Караччіола (Rudolf Caracciola) – 1932 р. (автомобіль “Альфа-Ромео 8Ц-2600”), норвежець Ойґен  Бйорнстад (Eugen Björnstad) – 1933 р. (автомобіль “Альфа-Ромео 8Ц-2600”) і француз П’єр Вейрон (Pierre Weiron) – 1933 р. (автомобіль “Буґатті 51А”, малий клас, до 1,5 л). Серед жінок у цьому ж році перемогла французька кермувальниця Анет Роз-Ітьє (Annette Rose-Itier). Після цього останнього, четвертого Гран-Прі Львова від проведення перегонів відмовилися (Атоян, 1995, 12; Автомобілеві перегони, 1933, 123). Автомобільні перегони викликали велику зацікавленість у львів’ян, за їх перипетіями спостерігало до 50 тис. глядачів.

 

Архітектура

Учасники перегонів стартували біля засипаного Пелчинського ставу (перед головним входом до нинішнього Парку культури і відпочинку ім. Богдана Хмельницького). На цьому місці по обидва боки вулиці встановлювали глядацькі трибуни. Вони мали дерев’яні конструкції, налічували 15 рядів, могли прийняти до 1000 відвідувачів.

Учасники розганяли свої автомобілі вулицею Пелчинською, виїздили на площу Пруса (сьогодні площа Івана Франка), звідти – на вул. Стрийську. На цьому відрізку шляху збиралося найбільше глядачів, тому по обидва боки вулиці споруджували однометрові захисні огорожі. Піднімаючись догори Стрийською, автомобілісти діставалися пологої частини вул. Кадетської, проїхавши яку, швидко спускалися знову на Пелчинську. Це була найатракційніша ділянка траси, водночас – найнебезпечніша. Тому обидва боки так само забезпечували охоронними парканами. Виїхавши на Пелчинську, гінці мчали нею до мети перед глядацькими трибунами. Тут водночас стартувало кожне наступне коло.

Персоналії

Переможці перегонів:

Ліфельд Генрик (Liefeld Henryk) – Польща, 1930.
Штук фон Віліц Ганс (Stuck von Wiliz Hans) – Німеччина, 1931.
Караччіола Рудольф (Caracciola Rudolf) – Німеччина, 1932.
Бйорнстад Ойґен  (Björnstad Eugen) – Норвегія, 1933.
Верон П’єр (Weirone Pierre) – Франція, 1933.
Анет Роз-Ітьє (Annette Rose-Itier) – Франція, 1933 (жінки).

Джерела

  1. Атоян Артем, Нарис з історії автомобільних перегонів Гран-Прі Львова (Львів, 1995), 8–12.
  2. Автомобілеві перегони, Новий час, 1933, Ч. 123, 5 вересня.
  3. Автомобілеві перегони у Львові, Новий час, 1933, Ч. 129, 14 вересня.

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення