Центр міської історії

Інтерактивний Львів

...

Вул. Вірменська, 25 – колишня кам'яниця Захновичівська

ID: 2338
Рядовий будинок, що складається з чільної 4-поверхової та тильної 3-поверхової частини, включає елементи пізньої готики, ренесансу, пізнього бароко, класицизму та історизму. Пам'ятка архітектури національного значення (ох.№324). Сьогодні будинок житловий, за винятком партерних приміщень офіцини, якими користується Львівська обласна організація Республіканської християнської партії.

Історія

Характер мурування дозволяє датувати первісну споруду принаймні XVI ст. У XVII ст. кам’яниця належала вірменському купцеві та художнику Христофору Захновичу (Zachnowicz), учаснику переговорів з Богданом Хмельницьким у 1655 р. У 1763 р. частину будинку викупив галицький каштелян Антоній Розвадовський (Rozwadowski). У 1774 р. будинок зазнав перебудови, виконаної будівничими Павлом Шендеровичем та Антоном Миськевичем. До 1797 р. ділянка належала графам Розвадовським, відтак була відпродана Стефанові Яблоновському (Jabłonowski). У ХІХ ст. відбулися чергові реконструкції (зокрема, у 1852-му, 1872-му, 1882-му, 1895 рр.), внаслідок яких будівля набула сучасного вигляду. У цей час власниками будинку були спочатку Юзеф Фюллер (Füller), пізніше – Давид і Естер Мюнфельди (Mühnfeld). У ХХ ст. тут містився осідок руського ремісничого товариства “Зоря”, заснованого ще наприкінці ХІХ ст. архітектором та громадським діячем Василем Нагірним. У 1930-х рр. він мав назву “Товариство руських ремісників і промисловців”.

Згідно Постанови №970 Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 року будинок є пам’яткою архітектури і містобудування національного значення (ох.№324).

Комплексний капітальний ремонт будинку був проведений у 1988 р. У 2010-х рр. велися реставраційні роботи.

Сьогодні будинок житловий, за винятком партерних приміщень офіцини (флігеля), якими користується Львівська обласна організація Республіканської християнської партії.

Архітектура

Пам’ятка містить елементи пізньої готики, ренесансу, пізнього бароко, класицизму та історизму.

Будинок розташований в історичному середмісті, в рядовій забудові вул. Вірменської. Фасад тильної кам’яниці виходить на вул. Лесі Українки, 28.

Вся забудова займає видовжену прямокутну ділянку, включає чільну і тильну кам’яниці та бічні офіцини. Будівлі оточують камерне чотирикутне подвір’я в центрі забудови, є цегляними, з білокам’яними елементами, різноповерхові, з підвалами та горищем. Вхід – від вул. Вірменської, посідає широкий арковий портал доби ренесансу. Наскрізний проїзд веде через сіни у замкнене внутрішнє подвір’я, оперезане балконними галереями офіцин. У розплануванні первісна ренесансна структура будинку значно змінена. Головна сходова клітка влаштована ліворуч від проїзду, додаткова – у бічній східній офіцині. Планувальна структура галерейно-секційна.

Чільний будинок чотириповерховий, головний фасад має нерівномірний розподіл віконних осей. Нижній ярус виділений лінійним рустуванням. Вікна 2-го поверху акцентовані широкими профілями лінійних сандриків. На верхніх поверхах вікна в обрамуваннях із замками та віньєтками. Фасад завершує карниз широкого виносу з модульйонами у фризі горища. Будинок від вул. Лесі Українки триповерховий, фасад оформлений дощатим рустуванням, партер і широке горище виділені тягами, вікна – у скромних широких обрамуваннях.

У сінях збереглися хрестові склепіння на імпостах-капітелях, над аркою проїзду – ренесансний антаблемент.

У комплексі забудови будинок відіграє роль сполучної ланки, сприяє творенню ансамблю, формує загальне сприйняття непарної сторони вулиці.

Персоналії

Антон Миськевич – будівничий, автор перебудови будинку.
Антоній Розвадовський гербу Труба (Antoni Rozwadowski herbu Trąba) (1697–1772) – галицький каштелян, граф.
Василь Нагірний (1848–1921) – архітектор, громадський діяч ХІХ–ХХ ст., засновник товариства “Зоря”, що мав свою резиденцію у будинку.
Давид Мюнфельд (Dawid Mühnfeld) – співвласник будинку.
Естер Мюнфельд (Ester Mühnfeld) – співвласник будинку.
Павло Шендерович – будівничий, автор перебудови будинку.
Стефан Яблоновський (Stefan Jabłonowski) – власник будинку.
Христофор-Захарія Захнович (Krzysztof Zachariasz Zachnowicz) – купець, художник, шляхтич XVIІ ст.
Юзеф Фюллер (Józef Füller) – власник будинку.

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/1202.
  2. Науково-технічний архів ДП Ін-ту “Укрзахідпроектреставрація”, №Л-227-2.
  3. Борис Мельник, Вулицями старого Львова (Львів: Світ, 2002), 151-152.
  4. Володимир Вуйцик, Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської, “Вісник інституту “Укрзахідпроектреставрація”, 2004, №14, 162.
  5. Денис Зубрицький, Хроніка міста Львова (Львів: Центр Європи, 2006), 273, 308, 318, 329, 335, 336, 339.
  6. Іван Крип’якевич, Історичні проходи по Львові (Львів: Каменяр, 1991), 74.
  7. Мирон Капраль, Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (Соціально-правові взаємини) (Львів: Піраміда, 2003), Карта 1.
  8. Памятники градостроительства и архитектуры УССР, Т. 3 (Киев: Будівельник, 1985), 22.
  9. Т. Трегубова, Реконструкція розпланування середньовічного Львова за письмовими джерелами, “Архітектурна спадщина України”, 1996, №3, Ч. 2, 27. [Автор посилається на джерела: ЦДІАЛ 52/1/783, ЦДІАЛ 52/1/812]
Автор опису — Ігор Сьомочкін
Редакторка — Ольга Заречнюк
Літературна редакторка — Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення