Вул. Університетська, 1 – корпус ЛНУ ім. І. Франка

ID: 2424
Будинок на розі вул. Університетської та Січових Стрільців був споруджений у 1906–1907 рр. як додаткове крило монументальної будівлі Галицького сейму. Проект виконував арх. Адольф Каменобродський, який використав строгі неоренесансні форми – стиль, типовий для австро-угорської адміністративної архітектури. Зараз будівля функціонує як навчальний корпус ЛНУ ім. І. Франка.

Історія

Наприкінці ХІХ ст. ядром забудови кварталу, охопленого трасами вул. Словацького (пізнішої Маршалковської, зараз – Університетської), Міцкевича (суч. Листопадового чину), Костюшка та Третього мая (Січових Стрільців) була велика ділянка, означена конскр.№717 2/4. Упродовж 1877–1881 рр. на цій парцелі за проектом Юліуша Гохберґера (Hochberger), міського архітектора Львова, було споруджено будівлю Галицького сейму – сучасного головного корпусу Львівського національного університету ім. І. Франка на вул. Університетській, 1.

Станом на сер. I десятиліття ХХ ст., в межах сеймового кварталу усі інші ділянки були використані для новобудов: поруч із сеймом виросли 3 нові банківські будівлі та 2 чиншові будинки. Єдиним винятком лишався північно-західний кут парцелі №717 2/4, на розі Маршалковської та Міцкевича, що стояв пустим до 1906 р., коли на цьому ґрунті почалося будівництво нового, північного крила канцелярій сейму Галичини. Автором його архітектурного проекту був Адольф Каменобродський (Kamienobrodzki) – архітектор, професійна кар’єра якого була пов’язана з технічним бюро при т.зв. Крайовому виділі (Wydział Krajowy), виконавчому органі сейму. В силу своїх службових обов’язків Каменобродський брав участь у проектуванні майже усіх об’єктів, зокрема адміністративних та шпиталів, спорудження яких фінансувалося з галицького крайового бюджету.

31 березня 1906 року проект нового крила, яке планували прибудувати до основного будинку сейму, авторства Адольфа Каменобродського, був погоджений із міською владою (ДАЛО 2/2/1223:1-11). Будівництво закінчили наступного, 1907 р.

До завершення Першої світової війни кутовий будинок біля перетину вул. Маршалковської з вул. Міцкевича займали офіси сейму. Згодом, упродовж 1920–1930-х рр., його господарем став Університет Яна Казимира. Функції університетського корпусу об’єкт виконував і в наступні десятиліття.

Зараз у крилі на розі вул. Університетської та Листопадового чину розмістилися два факультети ЛНУ ім. І. Франка: механіко-математичний та прикладної математики.

Архітектура

Будинок займає кутову ділянку біля перетину вул. Університетської та Листопадового чину. Прибудований до лівого ризаліту головного корпусу ЛНУ ім. І. Франка на вул. Університетській, 1 (колишнього будинку сейму) та до західного межового муру кам’яниці на Листопадового чину, 5. Має 4 поверхи та додатковий ярус півпідвальних приміщень у високому цоколі. Два фасади, західний та північний, розташовані під прямим кутом, між ними – наріжник, зрізаний під кутом 45 градусів.

Західний фасад на 8 віконних осей, з двома пристінками по краях, розвернуто у бік вул. Університетської та Парку ім. І. Франка. Перед ним влаштований газон із огорожею. Шестивіконний північний фасад іде уздовж регуляційної лінії вул. Листопадового чину. Він має один пристінок біля кута і портал наскрізного проїзду до внутрішнього подвір’я.

Віконні прорізи 3–4-го поверхів доповнено профільованими обрамуваннями. Ряд вікон 3-го поверху акцентується трикутними сандриками. Розвинутий горішній карниз підпирають ліпні консолі. Ззовні по всьому периметру фасадів будинок оформлено смугами русту, більш масивними на двох нижніх поверхах. У композиційній структурі фасаду переважають горизонтальні членування. Над корпусом надбудований високий дах шатрової конструкції з люкарнами.

Основу корпусу становить Г-подібний у плані блок із одним трактом кабінетних приміщень, що виходять у довгий коридор. Від його західного рамена під прямим кутом відгалужується додатковий короткий ряд приміщень, який розділяє внутрішнє подвір’я на два малі двори-колодязі. Сходову клітку влаштовано в глибині, у внутрішньому куті Г-подібної структури. Коридорними переходами будинок сполучено з сусідніми університетськими корпусами – з головною будівлею ЛНУ (Університетська, 1) та з будинком на вул. Листопадового чину, 5.

Застосуванням строгого неоренесансного декору проект Адольфа Каменобродського нагадує стиль будівель Отто Вагнера (Otto Wagner) 1880-х рр. Разом з тим, у деталях епізодично з’являються мотиви сецесії (решітки над шатровими конструкціями покрівлі, огородження сходів) – свідчення того, що будівництво насправді датувалося 1906–1907 рр.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Університетська, 1 – головний корпус ЛНУ ім. І.Франка

Детальніше про місце
Опис

Вул. Січових Стрільців, 16 – корпус ЛНУ ім. Франка (колишній будинок страхової фірми)

Детальніше про місце

Персоналії

Адольф Каменобродський (Adolf Kamienobrodzki) – архітектор, автор проекту північного крила канцелярій сейму Галичини на розі вул. Маршалковської та Міцкевича.
Юліуш Гохберґер (Juliusz Hochberger) – міський архітектор Львова, за його проектом у 1877–1881 рр. було споруджено будівлю Галицького сейму (суч. головний корпус ЛНУ ім. І. Франка на вул. Університетській, 1).

Джерела

Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/1223.


Автор опису – Ігор Жук
Літературний редактор – Юлія Павлишин