Вул. Лесі Укрaїнки, 01 – театр імені Марії Заньковецької
Архітектура
Будинок займає велику прямокутну ділянку, заповнюючи своєю масою квартал між вул. Лесі Українки, Театральною, Торговою та просп. Свободи. Просторово-планувальна структура і композиція чотирьох фасадів вирізняється строгою симетрією, характерною для класицизму. Свого часу це була найбільша будівля у Львові.
Будинок чотириповерховий, мурований з цегли на фундаментах із дубових паль. Фасади отиньковані, почленовані горизонтальними тягами і фланковані симетрично розташованими наріжними пристінками (розкріповками). У центрі головного (південного) фасаду розміщено монументальний портик іонічного ордеру, увінчаний фронтоном, який раніше завершувала квадрига Аполлона. Бічні фасади також декоровані пілястрами іонічного ордеру. Вікна прямокутні, а на 1-му поверсі – аркові, півциркульні, у строгих класицистичних обрамуваннях.
Стрижнем внутрішньої планувальної структури є просторий інтер'єр глядацької зали, яку розміщено на центральній осі, разом із фойє та блоком сцени. Будинок фланкують два внутрішні подвір'я. Сполучення між його секціями забезпечують коридори, прокладені вздовж корпусу паралельно до фасадів. По обидві сторони від коридорів розташовано ряди службових приміщень.
У 1940–1942 рр. було проведено ґрунтовну реконструкцію будинку за проектом арх. Вітольда Мінкевича, тоді ж театр був обладнаний рухомою сценою. Інтер'єри фойє та глядацької зали були оформлені декоративними рельєфами, авторами яких є скульп. Маріан Внук та Яніна Райхерт-Тот.Персоналії
- Стефан Вєруш Немойовський – Підприємець, власник паперової фабрики у Львові. З 1903 по 1914 рр. підприємство Немойовського знаходилося у будинку Скарбківського театру.
- Йоахим Шаль – Підприємець, власник львівських кінотеатрів у першій пол. ХХ ст. З 1913 р. власник кінотеатру "Фрашка".
- Парис Філіппі – Скульптор, майстер декоративного різьблення, реставратор, педагог.
- Берта Каліш (Бейлке Калах) – Акторка. У 13-річному віці стає акторкою цього театру.
- Богдан Кох – Один із провідних акторів Театру імені Марії Заньковецької, кіноактор; у період нацистської окупації був в’язнем Янівського концтабору; у післявоєнні роки засуджений за антирадянську пропаганду. У цьому театрі Богдан Кох працював із березня 1954 року.
- Франц Допплер – Австрійський композитор, флейтист, диригент, педагог. Є автором 6 опер, 15 балетів, увертюр, кантати, камерно-інструментальних та концертних композицій, перекладів, аранжувань, оркестровок тощо. Народився 16 жовтня 1821 року в Лемберзі (нім. Lemberg, сьогодні – Львів) – помер 27 липня 1883 року у Бадені, біля Відня). Брати Допплери неодноразово презентували свої твори у театрі Скарбека.
- Карл Допплер – Композитор, флейтист та диригент, музичний педагог. Народився 12 вересня 1825 року у Лемберзі – помер 10 березня 1900 року у Штутгарті. Брати Допплери неоднорозаво презентували свої твори у театрі Скарбека.
- Ґеорґ Брандес – Візит данського літератора до Львова у 1898 році
Вітольд Мінкевич (Witold Minkiewicz) – архітектор, у 1940–1942 рр. провів реконструкцію
будівлі.
Дмитро Крвавич
– український скульптор, автор медальйону із портретним зображенням Станіслава
Скарбека.
Йоганн
Зальцман (Johann Salzmann) – львівський міський архітектор, керував будівництвом
будівлі суч. театру ім. Марії
Заньковецької.
Людвік Піхль (Ludwik Pichl) – віденський архітектор, виконав проект будинку, де сьогодні
розташований театр ім.
Марії Заньковецької.
Мар’ян Внук (Marian
Wnuk) – скульптор.
Станіслав Скарбек
(Stanisław Skarbek) – граф,
засновник Театру Скарбека (тепер – Театр
ім. Марії Заньковецької).
Яніна
Райхерт-Тот (Janina Reichert-Toth) – скульпторка.
Організації
Джерела
- Lityński M., Gmach Skarbkowski we Lwowie na tle architektury w pierwszej połowie XIX wieku (Lwów, 1921).
- Orłowicz M., Przewodnik po Lwowie (Lwów, 1925).
- Schnür-Pepłowski S., Teatr polski we Lwowie (Lwów, 1889).
- Вуйцик В. С., Липка Р. М., Зустріч зі Львовом (Львів: Каменяр, 1987).
- Пам'ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, Т. 3. (Киев, 1985).
- Проект “Галіціана”, 2001–2002.
Редактор – Ольга Заречнюк
Літературний редактор – Юлія Павлишин
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
- Театр імені Марії Заньковецької
- Площа Ярослава Осмомисла
- Вид на площу Ярослава Осмомисла
- Національний український драматичний театр ім. М.Заньковецької
- Театр ім. М.Заньковецької та вулиця Лесі Українки
- Кавярня "Театральна"
- Жінка з дитиною біля театру ім. М. Заньковецької
- Споруда Національного академічного українського драматичного театру ім. М.Заньковецької з боку пл. Торгової
- Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької
- Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької
- Львів. Панорама міста
- Площа Вічева
- Кінний оркестр
- Вулиця Театральна
- Театр ім. Марії Заньковецької
- Театр ім. Марії Заньковецької