Багатоквартирний житловий будинок
Історія
Перше після Першої світової війни пожвавлення
будівельного руху у Львові відбулося у 1925-1928 рр., після закінчення періоду
інфляції. У той час в Європі та в світі розробляли ідеї соціального житла, які активно презентували потім на всесвітніх
виставках. На відміну, наприклад, від Відня, де муніципальна адміністрація
купувала ділянки для влаштування такого житла у центральній частині міста, Львів
розвивався на зразок міста-саду вздовж вулиць, що розходилися променями від
центру. На одній території одночасно споруджували і невеликі приватні вілли, і багатоквартирні
чиншові будинки, і житлові комплекси — переважно за гроші приватних
організацій.
У Львові одним з перших реалізованих зразків
соціального житла став комплекс Пенсійного закладу для службовців на вул. Київській, 24-28, що його
спроектував Вітольд Мінкевич у 1926 р. Майже одразу архітектор розробив ще
один, аналогічний, проект для цього закладу на вул. Стрийській, 36-42, що мав умістити
86 квартир. Його реалізували в 1926-1928 рр. Оскільки ділянка розміщена на
мальовничому схилі пагорба поруч із парком, Мінкевич передбачив велику
кількість лоджій та балконів у будинку. І на вул. Київській, і на Стрийській
важливим завданням було зберегти доступну ціну помешкань, тож у результаті не
вдалося втілити заплановану центральну систему опалення.
Комплекс складається з трьох об'ємів — центрального
6-поверхового і двох бічних, 5-поверхових. Разом вони утворюють глибокий
курдонер із поперечними проїздами. Архітектура цього комплексу, як "перша
ластівка", значною мірою визначила своєрідний характер функціоналістичного
напрямку в житловому будівництві не лише вул. Стрийської, але й усього Львова.
Пов'язані історії