Вул. Січових Стрільців, 17 – житловий будинок

ID: 2404
Триповерховий багатоквартирний житловий будинок збудований у 1878–1879 рр. за проектом арх.-буд. Міхала Фехтера. Кам’яниця має симетричний чільний фасад, складається з основного фронтального блоку, прилеглого до вул. Січових Стрільців, та широкого внутрішнього крила-офіцини. Приміщення 1-го поверху займають заклади торгівлі та сервісу. Будівлю можна віднести до типу середньої чиншової кам’яниці у стилі неоренесансу.

Історія

Будинок №17 на вул. Січових Стрільців (кол. Маєрівська, Третього мая) займає ділянку, яка до Другої світової війни була означена конскр.№834 2/4. Вона була виокремлена у процесі поступового поділу великої парцелі №114 2/4, що станом на сер. ХІХ ст. займала північно-східну чверть території між суч. вул. Січових Стрільців, Костюшка та Юрія Дрогобича (ДАЛО 2/1/1089:52).

Наприкінці 1870-х рр. двоє співвласників ділянки №834 2/4 – Еліаш Гешелес (Hescheles) та Шимон Гешелес – вирішили побудувати на ній триповерхову чиншову кам’яницю. Відповідний архітектурний проект був затверджений магістратом 13 червня 1878 року. При цьому з’ясувалося, що брати Гешелеси самочинно приступили до будівельних робіт ще до затвердження планів, за що магістрат наклав штраф (ДАЛО 2/1/1089:17). Також незадовго перед затвердженням, у травні 1878 р., стався конфлікт із власником сусіднього будинку (вул. Костюшка, 5), який не міг дійти згоди з Гешелесами щодо права використання граничного муру. З приводу цієї суперечки в магістраті склали протокол. Надійшла також скарга анонімного дописувача, який намагався перешкодити початку будівництва (ДАЛО 2/1/1089:13-15).

Архітектурні плани розробляв буд. Міхал Фехтер (Fechter), він же керував роботами на будівельному майданчику. Фехтер мав намір використати старий будинок, який з сер. ХІХ ст. стояв у глибині парцелі №834 2/4, включивши частину його корпусу в нову кам’яницю як внутрішній флігель-офіцину. І хоча магістрат зобов’язав забудовника перемурувати стіни, ядром офіцини, найімовірніше, лишилася давніша будівля (ДАЛО 2/1/1089:61-64).

Очевидно, будівництво завершилося 1879 р. А вже 1 червня 1880 року був оформлений акт купівлі-продажу, за яким Гешелеси продали новобудову двом співвласницям: Кларі Розенштайн (Rosenstein) та Анні Берлінер (Berliner) (ДАЛО 2/1/1089:16).

У наступні десятиліття кам’яниця належала виключно єврейським домовласникам: до 1920-х рр. – родині Ґольдбаумів (Goldbaum), упродовж 1930-х – Франзосів (Franzos). На замовлення Соломона Ґольдбаума у 1900-му, 1902-му та 1913 рр. буд. Соломон Рімер (Riemer) виконав переробку вікон 1-го поверху на двері крамниць та пробив широкі прорізи вітрин, укріпивши стіни металевим каркасом (ДАЛО 2/1/1089:65, 66, 69). Як співвласники в архівних документах згадуються також Амалія Ґольдбаум (1924), Юліуш Франзос (1932), Стефанія Франзос (1937) (ДАЛО 2/1/1089:25, 40, 56).

Зараз кам’яниця №17 на вул. Січових Стрільців продовжує виконувати функції багатоквартирного будинку, 1-й поверх займають крамниці та заклади побутового сервісу.

Архітектура

Будинок №17 на вул. Січових Стрільців – елемент північно-східної частини тракту суцільної забудови між вул. Січових Стрільців, Костюшка та Юрія Дрогобича. Триповерховий дім має симетричний чільний фасад на 9 вікон із двома пристінками по краях, виставлений по регуляційній лінії вул. Січових Стрільців. Тильна офіцина (яка, можливо, є перебудованою частиною давнішої будівлі) виходить у внутрішнє подвір’я буд. №5 на вул. Костюшка і межує з ділянкою буд. №4 на вул. Дрогобича.

Середня частина фасаду, між пристінками, членується по вертикалі шістьма пілястрами коринфського ордеру, розміщеними у міжвіконних простінках 2–3-го поверху. Вікна у профільованих обрамуваннях, на 2-му поверсі – з розірваними ренесансно-маньєристичними сандриками, на 3-му – з поличками-карнизами.

Виступи бічних пристінків акцентуються двома балконами 2-го поверху, обнесеними балюстрадою і встановленими по краях фасаду на ліпних консолях. Пристінки, фланковані рустованими лізенами, мають парні вікна, з ширшими сандриками нагорі. Нижній ярус фасадної стіни, відділений вужчим карнизом і оформлений рустом, заповнюють широкі вікна-вітрини приміщень, адаптованих для функціонування закладів торгівлі та сервісу. Вхідний портал кам’яниці зміщений ліворуч від середньої осі.

У плані забудована ділянка має форму неправильного багатокутника. Корпус складається з чільного будинку з наскрізним проходом до подвір’я, біля якого прилаштовується сходова клітка, та широкої офіцини, розташованої під кутом. Абрис внутрішнього подвір’я також нерегулярний. І фронтальний будинок, і офіцина мають усередині 2 тракти покоїв.

Будинок можна віднести до типу середньої чиншової кам’яниці у стилі неоренесансу.

Персоналії

Амалія Ґольдбаум (Amalia Goldbaum) – співвласниця кам’яниці у 1924 р.
Анна Берлінер (Anna Berliner) – співвласниця новобудови у 1880 р.
Ґольдбауми (Goldbaum) – єврейська родина, якій належала кам’яниця до 1920-х рр.
Еліаш Гешелес (Eliasz Hescheles) – співвласник ділянки №834 2/4, на якій побудували триповерхову чиншову кам’яницю.
Клара Розенштайн (Klara Rosenstein) – співвласниця новобудови у 1880 р.
Міхал Фехтер (Michał Fechter) – архітектор, розробив проект і керував зведенням кам’яниці.
Соломон Рімер (Sałomon Riemer) – будівничий, який на замовлення Соломона Ґольдбаума у 1900-му, 1902-му та 1913 рр. виконав переробку вікон 1-го поверху на двері крамниць та пробив широкі прорізи вітрин, укріпивши стіни металевим каркасом.
Стефанія Франзос (Stefania Franzos) – співвласниця кам’яниці у 1937 р.
Франзоси (Franzos) – єврейська родина, якій належала кам’яниця упродовж 1930-х рр.
Шимон Гешелес (Szymon Hescheles) – співвласник ділянки №834 2/4, на якій побудували триповерхову чиншову кам’яницю.
Юліуш Франзос (Juliusz Franzos) – співвласник кам’яниці у1932 р.

Джерела

Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/1089


Автор опису – Ігор Жук
Літературний редактор – Юлія Павлишин