Вул. Шевченка, 24 – житловий будинок
Архітектура
Будинок розташований на колишньому Краківському передмісті, на північний захід від історичного середмістя. У рядовій забудові вулиці вирізняється стильовим архітектурним вирішенням.
Зведений на кам’яних фундаментах, чотириповерховий із мансардою, цегляний, отинькований, у плані – Т-подібний, з двома (на схід і захід) подвір’ями-колодязями, утвореними з сусідніми будинками.
Будинок у стилі модерн, упродовж існування загалом не змінювався. План будинку складається з двотрактової чільної частини та видовженої офіцини, розташованої на осі. Велика сходова клітка розташована в тильному тракті, вхід до неї веде через сіни-вестибюль з вул. Шевченка. На кожному поверсі розташовано по три помешкання. План цього будинку відрізняється від типових чиншових будинків і є зразком пошуку нових просторових вирішень у львівській архітектурі поч. XX ст. Осьове розташування офіцини дало можливість раціональніше вирішити житлову функцію і краще освітлити приміщення. Усі кімнати освітлені великими вікнами – деякі з них поміщені в еркерах і у бічних стінах. Великі балкони, розташовані на чільному фасаді між еркерами та на внутрішньому західному, служили для рекреації.
Композиція чільного фасаду – центрично-осьова, з двома еркерами. Фасад отримав модерністські форми, пов’язані зі спрощеними геометричними та рослинними мотивами неокласицизму. Головний вхід влаштований на центральній осі, акцентований порталом із ліхтарем, оздобленим геометричним орнаментом. Характерним елементом фасаду є два гранчасті еркери, завершені шоломовими з заломами дахами. Балкони між еркерами мають цегляні отиньковані огорожі з різними металевими ґратками на кожному поверсі. Фасад завершений профільованим карнизом із кронштейнами між еркерами та на їхніх скісних гранях. Чільна частина будинку вкрита високим із заломом дахом з трьома люкарнами (східна втрачена) та з бляшаною покрівлею.
Стіни вестибюлю оздоблені “дзеркалами” в ліпному обрамуванні, карнизом і розетами. Сходова клітка – кам’яна з металевою огорожею мистецької ковальської роботи. Підлога вимощена керамічною плиткою. Перекриття – бетонні.
Донині збереглися автентичні стильові елементи у вистрої фасаду, в декорі вестибюлю, сходова клітка, частина дверей до помешкань із фурнітурою, керамічна плитка підлоги сходової клітки, стилеві двері головного входу.
Будинок – кращий зразок архітектури модерного Львова.
Персоналії
Лука Матіяшевський (Luka
Matiyashevskyi) – власник ділянки і садибного будинку.
Міхал Ауербах (Michał Auerbach) – представник “Торгової спілки”.
Міхал Улям
(Michał Ulam) – архітектор, власник архітектурного бюро.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/3/1133.
- Центральний державний історичний архів у Львові (ЦДІАЛ) 186/8/829 (Кадастрова карта Львова 1849 р.).
- J. Lewicki, Między tradycją a nowoczesnością. Architektura Lwowa lat 1893–1918
(Warszawa, 2005).
Редактор – Ігор Жук
Літературний редактор – Юлія Павлишин