Вул. Самчука, 14 – корпус кафедри фізичної культури Національного університету “Львівська Політехніка”

ID: 2185

Корпус розміщений у колишній будівлі Рацлавицької панорами при головній алеї верхньої тераси Стрийського парку. Споруда збудована у 1893 р. за проектом архітектора Людвіка Рамулта. 1908 р. у ній проводилися реставраційні роботи. Зазнала великих пошкоджень під час бомбардування Львова у 1944 р. Після консервації панорама була демонтована, зберігалася у скринях, розміщених у Бернардинському монастирі, допоки в 1946 р. її не перевезли до Вроцлава у Польщі. Зруйнованою споруда простояла до кінця 1960-их рр. Тоді її ґрунтовно відремонтували, переобладнавши у спортивний корпус Львівського політехнічного інституту. Згодом у ньому розмістилася кафедра фізичного виховання цього навчального закладу, нині – Національного університету Львівська політехніка.

Історія

Задум створення баталістичного полотна Битва під Рацлавицями належить польському художникові Яну Стиці (Jan Styka) (ЦДІАУ 75/1/1:1). У 1893 р. митець ознайомив громадськість зі своїми планами, переконуючи, що панорама стане окрасою Крайової промислової виставки, яка мала відкритись наступного 1894 р. у Стрийському парку. На цю ідею пристали, створивши спеціальний Комітет спорудження Рацлавицької панорами (ЦДІАУ 75/1/1:1-5). Для втілення задуму потребувався будинок, проект якого виконав архітектор Людвік Рамулт (Ludwik Ramult) (ЦДІАУ/75/1/1:1-2). 1 липня 1893 року будівництво завершилося. Ян Стика залучив до співпраці художника-баталіста Войцеха Коссака (Wojciech Kossak), і 10 березня 1893 р. Комітет панорами підписав угоду з митцями (ЦДІАУ 75/1/1:1-5). Окрім них, у створенні Рацлавицької панорами були задіяні ще один баталіст Зиґмунт Розвадовський (Zygmund Rozwadowski), пейзажист Людвик Боллер (Ludwik Boller) ( Мельник, 2008, 115) та інші майстри.

1 травня 1894 року робота була завершена і прийнята мистецькою комісією, до складу якої входили Юзеф Брандель (Jozef Brandl), Войцех гр. Дідушицький (Wojciech hr. Dzieduszycki), Людвик Кубала (Ludwik Kubala), Владислав Лозинський (Wladyslaw Lozinski) і Юліан Захаревич (Julian Zachariewicz) (ЦДІАУ 75/1/2:3).

Панорама мала округлі обриси, довжину 115 м, висоту – 15 м. На полотні зображалася кульмінаційна сцена битви під Рацлавицями 1794 р. між польським та російським військами. 

Комітет панорами опікувався нею до 1912 р., доки не опинився у фінансовій скруті, що примусило його розмірковувати над її продажем, спершу до Варшави, потім до США. Зрештою, до купівлі зголосився львівський магістрат, придбавши Рацлавицьку панораму разом з будинком, згідно з контрактом від 26 січня 1912 року, за 75000 корон (ЦДІАУ 75/1/2:2).

Від часу свого відкриття у 1894 р. і до часу переходу у власність міста в 1912 р., споруда панорами неодноразово ремонтувалася і реставрувалася. Найґрунтовніші оновлення проводилися в 1908 р. і коштували 7500 корон. Загалом за 18-літній проміжок часу на ці роботи було витрачено 15697,13 корон (ЦДІАУ 75/1/4:2).

У власності міста панорама залишалася до Другої світової війни. Воєнні дії обернулися для неї частковим руйнуванням. У 1944 р. під час бомбардування Львова радянською авіацією у будівлю влучила бомба, знищивши дах і верхній поверх (Центральний 2003, 242). Значних пошкоджень зазнало також полотно. Після консервації панораму демонтували, певний час вона зберігалась у скринях в Бернардинському монастирі, а 1946 р. її перевезли до Польщі (Вроцлава), де вона експонується донині у спеціально збудованому павільйоні (Центральний, 2003, 242; Lwów, 2001, 185).

У зруйнованому стані споруда залишалася до кінця 1960-х рр., коли її передали Львівському політехнічному інститутові для переоблаштування у спортивний корпус.

Сьогодні тут знаходиться кафедра фізичної культури Національного університету Львівська політехніка”. Студенти успішно змагаються у Чемпіонатах світу і Європи, національних першостях. Провідні спортсмени університету – майстри міжнародного класу Галина Добрєва, Анна Печенко, Тарас Сенюк, легкоатлет Дмитро Дем’янюк, каратистка Наталя Мутина, весляр Віталій Вергелюк, регбіст Маркіян Грабовський. Високого рівня досягли збірні команди з бадмінтону, волейболу (жінки), баскетболу, гандболу, аеробіки, боксу, настільного тенісу. Їх вишколом займаються досвідчені фахівці: Арнольд Прохоров, Анатолій Заверикін, Віктор Корягін, Іван Козак, Борис Ясинський, Борис Окуп.

Архітектура

Будівля розташована на верхній терасі Стрийського парку, відразу за його вхідною брамою, ліворуч від головної алеї. Архітектор Людвік Рамулт спроектував її як триповерхову цегляну ротонду з масивним тинькованим порталом з напівкруглим завершенням, накриту куполом. Над входом був викарбуваний напис “Raclawice”. Позаду будівлі закінчувалась залізнична колія, яка пролягала від станції Персенківка вулицею Козельницькою і обслуговувала павільйони Східних торгів (розібрана в 1960- их роках, її збережений фрагмент став частиною сучасної Дитячої вузькоколійної залізниці) (Лемко, 2009, 294 – 295, 500; Котлобулатова, 2006, 117).

Сучасна будівля в загальних рисах нагадує вигляд своєї попередниці. Вона гранчаста в плані – всього 16 граней, накрита куполом зі щоглою, зберігає первісну висоту, хоча тепер нараховує чотири поверхи. Всі грані виконані зі скла, внаслідок чого приміщення добре освітлене. Вхід у корпус – через одноповерхову, прямокутну в плані прибудову, яка слугує вестибюлем.

Спортсмени займаються у п’ятьох залах. Ігровий зал, влаштований на четвертому поверсі, – найбільший. Він має паркетну підлогу, невеликі трибуни, призначений для занять баскетболом, волейболом і міні-футболом. Окрім залів, споруда має ще службові приміщення, призначені для потреб кафедри. У вестибюлі розгорнуто експозицію здобутих студентами нагород.

Для занять спортом призначені і відкриті асфальтовані ігрові майданчики, розташовані поруч. 

Пов'язані місця

Опис

Вул. Бандери, 12 – Головний корпус Національного університету "Львівська політехніка"

Детальніше про місце

Персоналії

Бурий Володимир – санкар, учасник Перших юнацьких зимових Олімпійських ігор 2012 р. в Інсбруці, студент “Львівської політехніки”.
Дем’янюк Олексій – легкоатлет, учасник ХХІІ Олімпійських ігор 1980 р. у Москві, вихованець “Львівської політехніки”.
Дем’янюк Дмитро – легкоатлет, учасник ХХІХ Олімпійських ігор 2008 р. у Пекіні, вихованець “Львівської політехніки”.
Дідух Олександр – тенісист, учасник ХХХ Олімпійських ігор 2012 р. в Лондоні, вихованець “Львівської політехніки”.
Дмитрієв Юрій – велосипедист, учасник ХІХ Олімпійських ігор 1968 р. у Мехіко, вихованець “Львівської політехніки” .
Коссак Войцех (Kossak Wojciech) – художник, автор баталістичного полотна “Битва під Рацлавицями”.
Рамулт Людвик (Ramult Ludwik) – архітектор , автор проекту будівлі Рацлавицької панорами у 1893 р.
Стика Ян (Styka Jan) – художник, ініціатор спорудження Рацлавицької панорами у 1893–1894 рр., автор баталістичного полотна “Битва під Рацлавицями”.

Джерела

  1. Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАУ) 75/1/1/1–5.
  2. Кордіяк Юліан, Чемпіони живуть у Львові: Нариси, статті (Львів: Каменяр, 1980),176.
  3. Котлобулатова Ірина,Львів на фотографії 1806–2006 (Львів: Центр Європи, 2006), 117.
  4. Лемко Ілько, Михалик Володимир, Бегляров Георгій, 1243 вулиці Львова (Львів: Апріорі, 2009), 574.
  5. Мельник Ігор, Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини (Львів: Центр Європи, 2008), 384.
  6. Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Путівник, (Львів: Перемишль, 2003), 451.
  7. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europe; Wroclaw: ViaNova, 2001), 320.

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення