...

Вул. Князя Лева, 3 – синагога "Ор Гаюшор" (не існує)

ID: 1644

Синагога громади "Ор Гаюшор" постала за межами передміської юдейської дільниці ще 1842 року. Первісно цій споруді були притаманні ознаки барокового стилю. Після реконструкції 1886 року будівля синагоги "Ор Гаюшор", як і Передміська синагога, вирізнялася круглими вікнами. Сьогодні на місці синагоги вільна ділянка. 

Історія

1842 рік — постання синагоги
1863–1864 роки — ремонт відшарованого ґзимсу
1881 рік — проект розширення дерев’яної жіночої галереї
1886 рік — реконструкція синагоги з добудовою ярусу з круглими вікнами та облаштування низького бляшаного даху (проект Леопольда Вархаловського)  

Синагога громади "Ор Гаюшор" ("Мефаршей хаамор хаяшор") постала за межами передміського ґетто 1842 року, всупереч усталеній традиції про зведення синагог у Львові поза межами юдейських дільниць щойно після конституції 1867 року. Вона займала наріжну парцелу на вул. Св. Яна і Лева під конскрипційним № 619 ¾. Як зазначено в документі, споруда була просторою і світлою. Вже у 1863–1864 роках ремонтувався відшарований ґзимс. Будівельна справа містить інформацію, що 27 серпня 1877 року синагогу закрили з міркувань пожежної безпеки.

До горища приміщення, де відбувалися пізні (до півночі) Богослужіння, вели дуже вузькі (лише для однієї особи) та стрімкі сходи. Приміщення добре освітлювалося: було вдосталь світла не лише для вірних, але й для сусідів. Вогонь великої кількості світильників з лойовими свічками становив небезпеку, позаяк горищна частина будинку була оточена "прусським муром", при тому дуже низьким. Відсутність підлоги, ґонтове покриття даху, а також вузькі сходи становили потенційну загрозу з точки зору пожежної безпеки і для вірних, і також для сусідів.

1881 року керівництво громади Якуб Кронік (Jakób Kronik) і Лейзер Штірер (Leizer Stierer) звернулися до магістратського уряду за дозволом на розширення дерев’яної жіночої галереї езрат нашим, влаштованої над пулишем. В отриманому дозволі був припис про те, що дві колони, на які опирається галерея, мусять бути або мурованими, або залізними. Ймовірно, що цей проект не був виконаний, бо вже 1886 року запропоновано новий проект на реконструкцію цілої синагоги, який виконав будівничий Леопольд Вархаловський (Warchałowski). Згідно з його проектом, висота синагоги збільшилася на цілий ярус з круглими вікнами, подібно до Передміської синагоги, проте, на відміну від неї, ці вікна освітлювали молитовний зал. Бароковий дах став нижчим, із бляшаною покрівлею. 

В будівельній справі за 1915 рік зафіксовано конфлікт між сусідами і синагогою. Сусід Якуб Кеслєр (Jakób Kessler), за фахом котляр, влаштував на місці своєї майстерні пекарню. Під час панування російської влади сусід разом зі своїм квартирантом, пекарем Мойсеєм Зільберштайном (Mojzesz Silberstein), у подвір’ї побіч будинку № 7 самовільно встановили паркан з метою тимчасового зберігання дерева і вугілля. Вздовж стіни синагоги влаштували дерев’яну підлогу, де тримали вугілля і коней. Опріч того, коло стіни пекар тримав різні нечистоти, через що в синагозі не можливо було відкрити вікна.

Синагога "Ор Гаюшор", як інші львівські юдейські святині, була знищена німецькими нацистами.

Архітектура

Синагога громади "Ор Гаюшор" була наріжною спорудою, яка базувалася на прямокутному плані. Стояла вона на схилі і була традиційно орієнтована. Первісно синагога вирізнялася бароковим фронтоном на чільному західному фасаді та ґонтовим дахом зі заломом. Квадратовий головний молитовний зал (8,40 м х 8,40 м) і західні синагогальні приміщення складали одну брилу. Молитовний зал освітлювався з трьох боків великими півциркульними вікнами (по три вікна на північному та південному і два на східному боці). Жіночі галереї розташовувалися над пулишем. Горищна частина будинку, до якої вели вузькі сходи, була фахверковою (східний і західний фронтони). Два аркові вікна в її західній стіні (фронтоні) нагадували Скрижалі заповіту.

Після реконструкції, здійсненої 1886 року будівничим Вархаловським, молитовний зал піднявся на ярус з круглими вікнами (по три у східній, північній та південній стінах), поміщеними на осях великих аркових вікон. Чільний західний фасад був прорізаний замість первісних прямокутних великими півциркульними вікнами, які освітлювали жіночі галереї. Низький трисхилий дах був вкритий бляхою. Східний фасад був причілковим. Синагога мала два входи: один  — на осі західного фасаду — до чоловічого молитовного залу; другий — на південному фасаді — до жіночих галерей. Фасади прямовисно членували пілястри. Молитовний зал і західні синагогальні приміщення розділяли спаровані пілястри.

Посередині молитовного залу розташовувалася Біма, а на осі східного фасаду стояла вівтарна шафа — Арон га-Кодеш.

Персоналії

Вархаловський Леопольд (Leopold Warchałowski) – будівничий
Зільберштайн Мойсей (Mojzesz Silberstein) – пекар 
Кеслєр Якуб (Jakób Kessler) – котляр 
Кронік Якуб (Jakób Kronik– керівник юдейської громади 
Штірер Лейзер (Leizer Stierer– керівник юдейської громади

Джерела

Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/204.


Автор опису – Оксана Бойко