Вул. Крушельницької, 19а – житловий будинок

ID: 2453

Житловий багатоквартирний будинок (1892–1894), спроектований арх.-буд. Альфредом Каменобродським. П-подібна в плані будівля з симетричним фасадом – компонент групи, яка складалася з чотирьох кам’яниць, споруджених одним забудовником. Об’єкт є показовим для архітектури Львова кін. ХІХ ст., презентує тогочасні моделі планування чиншових домів. Сьогодні функціонує як житловий дім з офісом ГО Союз Поляків "Білий Орел" на 1-му поверсі.

Історія

Станом на 1880-ті рр. південно-західний відрізок видовженого кварталу, охопленого трасами вул. Крашевського (тепер Крушельницької), Кляйнівської (Каменярів), Сикстуської (Дорошенка) та Словацького, перетинала велика ділянка, означена конскр.№739 2/4. Бл. 1870 р. тут стояв приватний дім п. Карла Арматиса (Armatys). Згодом цей будиночок знесли.

Через 20 років, на поч. 1890-х, нові співвласники парцелі №739 2/4, Маєр Атлас (Atlas) і Юзеф Лейба Позамент (Posament), розділили її на 4 рівні частини з метою подальшого будівництва групи чиншових домів (ДАЛО 2/1/6463:30). На північно-західній чверті була споруджена нова кам’яниця, якій за "орієнтаційною лінією" надано адресу: вул. Крашевського, 19а.

Плани цього будинку опрацьовував буд. Альфред Каменобродський (Kamienobrodzki), один із провідних львівських архітекторів доби історизму (ДАЛО 2/1/6463: 30, 31). Проект його авторства був затверджений резолюцією магістрату від 26 жовтня 1892 року. Завершення будівельних робіт документально зафіксували 20 червня 1894 року (ДАЛО 2/1/6463:2). Новобудова отримала окремий конскр.№1170 2/4 (ДАЛО 2/1/6463:5).

Атлас і Позамент були типовими спекулянтами на ринку львівської нерухомості, і за якийсь час будинок на Крашевського, 19а було перепродано. Наприкінці 1900-х – на поч. 1910-х рр. у ролі його наступного власника виступає якийсь п. Герман Курцер (Kurzer), стосовно якого міська влада застосувала штрафні санкції через несанкціоновану переробку підвального приміщення пральні на помешкання сторожа (ДАЛО 2/1/6463:6). У 1912 р. Курцер продає кам’яницю новому господареві, Гіларію Шрамму (Schramm) (ДАЛО 2/1/6463:17). Останній зберігав статус власника кам’яниці на Сикстуській, 19а до кін. 1930-х рр. (ДАЛО 2/1/6463:28).

Сьогодні будинок функціонує як багатоквартирний житловий дім. Частину 1-го поверху займає офіс громадської організації Союз Поляків "Білий Орел" (Związek Polaków "Orzeł Biały").

Архітектура

Кам’яниця є компонентом групи, яка складалася з чотирьох чиншових домів, споруджених на кошти одного інвестора. Включена у тракт суцільної забудови кварталу, видовженого паралельно південно-східній межі Парку ім. І. Франка. Займає ділянку прямокутної форми, розташовану на підйомі вулиці, має підвищений цоколь з лівого краю. Брандмауери межують із торцями сусідніх домів №№ 19 та 21, внутрішній двір – з подвір’ям будинку на вул. Дорошенка, 58.

Симетричний чільний фасад, орієнтований за регуляційною лінією, має 7 віконних осей. У композиції фасадної стіни переважають вертикальні ритми. Центр акцентований двома балконами, встановленими на ліпних консолях, і вхідним порталом з півкруглим завершенням брами. Міжвіконні простінки верхніх поверхів заповнені смугами лізен. Нижній ярус фасаду, відокремлений вузьким карнизом, оздоблено французьким рустуванням; на цоколі – квадрами масивнішого русту. Розвинутий верхній карниз декоровано смужками овів та дентикулів, а також рядами консолей. Над лізенами вкомпоновано 8 маскаронів. Прямокутні вікна – у профільованих обрамуваннях: на 2-му поверсі мають барокові сандрики з картушами, на 3-му – декоровані рельєфами з використанням мотивів мушлі та гірлянди. Балкон 2-го поверху підтримують півфігурні скульптури атлантів.

У проекті Альфреда Каменобродського для опорядження чільного фасаду передбачалося використати форми "німецького" ренесансу (ДАЛО 2/1/6463:30), однак у реалізованому варіанті вибір був зроблений на користь мотивів бароко.

В плані корпус кам’яниці має П-подібний абрис. Він складається з фронтального блоку з парадним фасадом, повернутим у бік парку, і двома рядами кімнат усередині, та пари однотрактових офіцин (флігелів) із балконними галереями, що охоплюють замкнене внутрішнє подвір’я. Вхідні сіни та головна сходова клітка розміщені по центру на одній осі. На краях офіцин вмонтовано допоміжні сходи. На 2-му й 3-му поверсі влаштовано по 2 квартири, з анфіладною схемою сполучення приміщень.

Персоналії

Альфред Каменобродський (Alfred Kamienobrodzki) – будівничий, автор проекту кам’яниці на вул. Крашевського, 19а.
Герман Курцер (Herman Kurzer) – власник кам’яниці наприкінці 1900-х – на поч. 1910-х рр.
Гіларій Шрамм (Hilary Schramm) – власник кам’яниці з 1912 р. до кін. 1930-х рр.
Карл Арматис (Karl Armatys) – власник ділянки конскр.№739 2/4 з будинком на ній, який потім знесли.
Маєр Атлас (Majer Atlas) – співвласник парцелі №739 2/4, на якій, серед іншого, збудували кам’яницю на вул. Крашевського, 19а.
Юзеф Лейба Позамент (Józef Leib Posament) – співвласник парцелі №739 2/4, на якій, серед іншого, збудували кам’яницю на вул. Крашевського, 19а.

Джерела

Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/6463.

Автор опису – Ігор Жук
Літературний редактор – Юлія Павлишин