Вул. Крушельницької, 13 – житловий будинок
Архітектура
Будинок займає ділянку прямокутної форми у південно-західному секторі Львова, поруч із центром міста, на підйомі до плато, на якому розташований костел св. Марії Магдалини і кампус Політехніки. Чільним фасадом повернутий до Парку ім. І. Франка. Корпус кам’яниці вбудовується у щільний периметр видовженого тракту забудови між вул. Крушельницької та Дорошенка, між граничними мурами домів №№ 11 та 15 на вул. Крушельницької й межею внутрішнього подвір’я та офіцин (флігелів) будинку №50 на вул. Дорошенка. Триповерхова будівля стоїть на підвищеному цоколі, в якому влаштовано півповерх.
З боку вул. Крушельницької кам’яниця має симетричний парадний фасад на 7 віконних осей, форми якого відзначаються ясністю і врівноваженістю пропорцій. Центр виділений виступом тривіконного пристінка з призматичним еркером-лоджією 2-го поверху, над яким розташована балконна тераса. Фасадна стіна членується на 3 яруси горизонталями карнизів, у міжвіконних простінках рівномірно компонуються ряди пілястр та лізен. Дорійські пілястри 2-го поверху декоровано рельєфами з мотивами гротеску та медальйонами, на 3-му поверсі – коринфські пілястри з канелюрами. Вікна верхнього поверху мають завершення з заокругленими сандриками. Високий дах із люкарнами та балюстрадою доповнено високою конструкцією у стилі французького шато. Нижній ярус фасаду оформлено рустованими лізенами і блоками русту на цоколі.
Г-подібний у плані корпус складається з фронтального блоку, в якому розміщено 2 тракти кімнат, та офіцини, прибудованої уздовж східного межового муру. Біля західної межі прокладено наскрізний проїзд до внутрішнього подвір’я (прямокутний проріз в’їзної брами зсунуто до правого краю фасаду – єдиний композиційний елемент, який порушує його повну симетрію). У проїзді влаштовано вхід до прямокутної сходової клітки. З боку тильного фасаду монтуються балконні галереї. Первісний архітектурний проект передбачав облаштування двох помешкань на кожному поверсі, з анфіладним сполученням приміщень.
Будинок є цінною архітектурною пам’яткою львівського неоренесансу. Привертає увагу деталями пластичного опорядження: півфігури атлантів під консолями еркера; орнаментальні рельєфи пілястр; маски, відформовані з бляхи, в оформленні даху.Персоналії
Альфред Каменобродський (Alfred Kamienobrodzki) – будівничий, автор проекту
кам’яниці Брейтера.
Вацлав Брейтер (Wacław Brejter) – власник кам’яниці на вул.
Крашевського, 13.
Софія Пайонк (Zofia Pająk) – власниця кам’яниці
Брейтера у міжвоєнний період.
Ізабела Кшечунович (Izabela Krzeczunowicz) – власниця частини парцелі конскр.№101 2/4 з поч. 1870-х рр.
Йоган Кляйн (Johann Klein) – власник парцелі конскр.№101 2/4, яку він
розпродав протягом 1860-х – 1870-х рр.
Джерела
Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/6459.
Літературний редактор – Юлія Павлишин