Вул. Князя Романа, 06 – будинок Львівського радіо
П'ятиповерховий будинок розташований серед рядової забудови на вул. Князя Романа. Споруджений як чиншова кам'яниця купців Людвіка Штадтмюллера і Кароля Чуджака у 1912–1913 рр. за проектом архітектора Адольфа Піллера. Це приклад архітектури раннього модернізму. У його стильовому вирішенні поєднані мотиви юґендстилю, неоготики, сецесії. Пам'ятка архітектури (Ох. № 1199-М). Сьогодні тут розміщені Львівське державне обласне радіо та Львівський обласний радіотелевізійний передавальний центр.
Архітектура
Монументальний п'ятиповерховий будинок розташований у рядовій забудові кварталу між вул. Князя Романа, вул. Нижанківського та пл. Галицької. Є архітектурною домінантою початку вул. Князя Романа і пл. Галицької. Збудований із залізобетонного каркасу, з отинькованими цегляними огороджуючими стінами та перегородками. У декорі фасадів використаний граніт.
У плані будинок має форму трапеції, із чотирма малими внутрішніми подвір'ями-колодязями. У центрі скомпонований блок із двох сходових кліток та ліфта, що освітлені за допомогою світлового ліхтаря. Блок оточений по периметру коридором, що сполучає з рештою приміщень. Згідно з первісним проектом, поряд із подвір'ями розміщувалися туалети, ванни, кухні та інші допоміжні приміщення. Великі просторі житлові кімнати розташовувалися винятково з боку вулиць для кращого природного освітлення.
Головний фасад із боку вул. Князя Романа — симетричний, з п'ятьма композиційними осями. Перші два поверхи з великими вікнами-вітринами відділені міжповерховим карнизом. Вхід, розташований на центральній осі, підкреслений портиком із гранітними неороманськими колонами. Над арками — барельєфна композиція з двома левами, а також кадуцеєм — символом успішного підприємництва. Портик підтримує балкон другого поверху. У рівні 3–5 поверхів композиція фасаду з підкреслено вертикальними лініями. На другій і четвертій осях розміщені два симетричні гранчасті еркери. Решта вікон розділені профільованими лізенами. Еркери завершені неоготичними шпилями. Дах — двосхилий, з бляшаною покрівлею. Спереду — стрімкий, з нахилом близько 600. З іншого боку — пологіший, з нахилом близько 450.
Тильний фасад, що виходить на вул. Нижанківського — симетричний, має сім композиційних осей. У його центрі — триповерховий еркер із мансардою. Членування цього фасаду аналогічне до чільного, однак тут не застосовано жодних стильових оздоб. На первісному проекті цього фасаду були передбачені пізньосецесійний аттик із вазами, рустовані лізени, ліпні міжвіконні вставки та неокласицистичні вінки у декорі порталу.
В інтер'єрі будинку збереглися дерев'яні двері неоготичних форм із оригінальним заскленням (шибки з фасками). Підлога у сінях і на сходовій клітці встелена плиткою. В інтер'єрі, зокрема на другому поверсі, де зараз розташоване приміщення Львівського радіо, частково збережені первісні інтер'єри. Чітко виділяються залізобетонні стовпи каркасу та ригелі з неоготичним профілюванням: з фасками та тричвертним валом. Нижня частина стін відділена сецесійним фризом із ліпниною у формі виноградних грон. Вище на стінах — панелі з масверковим неоготичним обрамленням, ймовірно колись всередині були розписи. На стелі між ригелями — розети з масверками, форма яких запозичена із полум'янистої готики. У центрі цих розет кріпляться канделябри. Таким чином, декор інтер'єру доволі еклектичний. Спочатку у цих приміщеннях на другому поверсі розташовувалася кав'ярня Зем'янська (Ziemiańska).
Персоналії
Ян Кшиштофович (Jan Krzysztofowicz) — зазначений в адресній книзі власник
будинку у 1935 р.
Адольф Піллер (Adolf Piller) (1877–1951) —
львівський архітектор. Навчався у Львові, Карлсруе та Мюнхені, власник
архітектурного бюро де був розроблений проект будинку
Роман Фьольпель (Roman Völpel), прізвище також транслітеровують як "Вольпель"(1880–1940) — львівський архітектор. Навчався у Львові та Відні, працював у архітектурному бюро Адольфа Піллера
Станіслав Ришард Пліхаль (Stanisław Ryszard Plichal)
(~1877—?) — львівський скульптор.
Кароль Чуджак (Karol Czudżak) — львівський
підприємець, власник відомої фабрики "Меркурій", співвласник будинку.
Людвік Штадтмюллер (Ludwik Stadtmüller) — львівський
підприємець, власник фільварку під Львовом, співвласник будинку.
Джерела
1. Державний
архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/992. Справу перейменовано на Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/957
2. Юрій
Бірюльов, "Архітектура початку ХХ ст.", Архітектура Львова: Час і стилі ХІІІ-ХХІ ст., ред. Ю. Бірюльов
(Львів: Центр Європи, 2008, 720).
3. Jakub Lewicki, Między tradycją a nowoczesnością:
Architektura Lwowa lat 1893–1918 (Warszawa: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, Wydawnictwo Neriton, 2005, 590).
3. Jurij Biriuliow, Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi
klasycyzmu do awangardy, (Warszawa Wydawnictwo Neriton, 2007, 388).
4. Krzysztof Sagan, Lwowska Fala. Najweselsza rozgłośnia PR w II RP.
5. Andrzej Skrzypczak, Z dziejów księgarstwa lwowskiego, (Warszawa, Instytut Lwowski, 1992).
6. Mieczysław Oktaw Pietruski, Trzy cwarte wieku
z radiem. Zeznania
seniora na LXXX urodziny Polskiego Radia (Lwów-Warszawa, 2004).
7. Skorowidz krolewskiego stolecznego
miasta Lwowa (Lemberg, 1916).
8. Księga adresowa król. stol. miasta Lwowa, 1910.
9. Księga adresowa król. stol. miasta Lwowa, 1913.
10. Księga adresowa Małopołski,
Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa (Lwów. Stanisławów. Tarnopól, 1935–1936).
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення