Вул. Галицька, 21 – житлово-офісний будинок

ID: 402

Чиншовий будинок, зведений за проектом Юзефа Сосновського і Альфреда Захарєвича у 1910 р. – одна з кращих пам’яток архітектури Львова у стилі модерну. Постановою Львівського облвиконкому №130 від 26.02.1980 р. будинок внесений до Реєстру місцевих пам’яток, ох.№66-М. Сьогодні використовується як житлово-офісний будинок, тут розташовані вид-во “Світ”, адвокатське бюро і Управління соціального захисту населення м. Львова.

Історія

ІІ. пол. XVIII ст. – зведення кам’яниць на місці мурів розібраної Галицької брами.
Кін. XVIII ст. – зведення нової кам’яниці Йоганом Ґімпелем.
1908 р. – розбір кам’яниць 21 і 23 на вул. Галицькій.
1910 р. – зведення нового будинку за проектом Ю. Сосновського і А. Захаревича.
1931 р. – влаштування на партері приміщень Міської комунальної ощадної каси за проектом В. Дайчака.

Будинок (конскр.№№ 324 і 325 ст., №№ 295 і 296 н.) постав на місці мурів Галицької брами. Спочатку належав Маріанні від першого шлюбу Садовській, другого – Комарницькій. 1786 р. вона продала його за 5000 зол. Йогану Ґімпелю. Ґімпель, здається, вибудував новий дім, позаяк у 1798 р. проведено його оцінку як новозбудованого. Це була триповерхова кам’яниця, фасад якої мав 22 лікті від вулиці. 1802 р. відбулася повторна оцінка (детаксація), яку провели арх. Максиміліян фон Крус (von Krus) і Клеменс Фесінґер, оцінивши її у 13722 зол. ринських і 30 крейцарів.

Впродовж XIX ст. будинки (конскр. №№ 295 і 296 н.) належали різним домовласникам, які часто змінювалися. Перший 1876 р. належав Боніфацію Штіллеру, потім Едмунду Штрьоменґеру, другий – наріжний – 1887 р. був власністю Карла Балабана. У 1907 р. вже обидві кам’яниці були в руках доктора Теодора Балабана. Балабан вирішив на місці двох будинків виставити один більший, але позаяк ці будівлі походили з кін. XVIII ст., на це мало дати згоду Ґроно консерваторів. 1908 р. Ґроно дало згоду на розібрання будинків №№ 295 і 296 (орієнтаційні №№ 21 і 23), і того ж року Балабан отримав дозвіл від магістрату на зведення п’ятиповерхового будинку. Проект, затверджений 9.07.1908 р., виконали арх. Юзеф Сосновський і Альфред Захарєвич. Повторний проект затверджений 30.01.1909 р., а 12 грудня того ж року домовласник просив дозволу на вживання крамничних приміщень у новозбудованій кам’яниці. Офіційну згоду на заселення Балабан отримав 24 жовтня 1910 року.

1931 р. за проектом Вавжинця Дайчака крамниці партеру переробили у конструктивістському стилі на банківське приміщення Міської комунальної ощадної каси.

Архітектура

Будинок п’ятиповерховий, з двома рівноцінними фасадами, замикає вул. Галицьку і рівночасно служить формуючим містобудівним елементом однойменної площі. Він вирізняється своєю імпозантністю і вишуканими архітектурними формами стилю модерн. Акцентом будівлі є заокруглений еркер, завершений двоярусним куполом. Фасад привертає увагу не лише лаконізмом деталей, зумовленим вимогами пануючого стилю, а й скульптурним декором, який органічно злився з загальною масою будинку. Рельєфні алегоричні постаті у повний зріст заповнюють міжвіконні простінки 2-го поверху від вулиці та площі. Вони поміщені на осі пілястр і служать опорою для їхніх баз. Автором цих скульптурних рельєфів був Зиґмунт Курчинський. Останній плідно співпрацював з арх. Альфредом Захарєвичем і в інших будинках Львова. В композиції фасадів домінують горизонтальні елементи. 5-й поверх, що завершується хвилястої форми фронтоном, підкреслений антаблементом із розвиненим карнизом. Це одна з кращих пам’яток архітектури в стилі модерн.

Персоналії

Альфред Захарєвич (Alfred Zachariewicz) (1871–1937) – львівський архітектор, власник будівельної фірми
Боніфацій Штіллер (Bonifacy Stiller) – власник будинку в XIХ ст.
Вавжинець Дайчак (Wawrzyniec Dajczak) – архітектор
Едмунд Штрьоменґер (Edmund Strömenger) – власник будинку в XIХ ст.
Зиґмунт Курчинський (Zygmunt Kurczyński) (1886–1953) – скульптор, графік, художній критик.
Йоган Ґімпель (Johann Gimpel) – власник будинку в кін. XVIII ст., звів нову споруду.
Карл Балабан (Karl Bałłaban) – власник будинку в XIХ ст.
Клеменс Фесінґер (Klemens Fessinger) – архітектор, провів оцінку будинку 1802 р.
Максиміліян фон Крус (Maksymilian von Krus) – архітектор, провів оцінку будинку 1802 р.
Маріанна Садовська (Комарницька) – власниця будинку в ІІ пол. XVIII ст.
Теодор Балабан (Teodor Bałłaban) – доктор, власник будинку на зламі XIХ–ХХ ст., замовник нової споруди.
Юзеф Сосновський (Józef Sosnowski) (1865–1918) – архітектор, професор Львівської політехніки.

Джерела

Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/2119. Справу перейменовано на Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/1987 https://e.archivelviv.gov.ua/file-viewer/228766#file-836307
Центральний державний історичний архів у Львові (ЦДІАЛ) 166/1/5.
ЦДІАЛ 166/1/895.
ЦДІАЛ 166/1/892.
Володимир Вуйцик, Leopolitana ІІ, Вулиця Галицька (Львів, 2013), 155-159.

Автори опису — Оксана Бойко, Василь Слободян

Літературна редакторка — Юлія Павлишин