Вул. Фредра, 1 – Львівський шаховий клуб
Будинок зведений у 1885 р. за проектом архітектора Яна Шульца для розміщення в ньому військового казино. Військове призначення зберігав майже століття – до 1981 р. у ньому знаходився Клуб офіцерів Радянської армії. У 1981 р. його передали Львівському шаховому клубу. Зараз будинок є навчальним корпусом Львівського Національного університету ім. Івана Франка.
Історія
Будівля – найдавніша з усіх кам’яниць вул. Фредра, вона започаткувала модерну забудову. Постала в 1885 р. за проектом архітектора Яна Шульца (Jan Schulz) на ділянці, що належала видатному польському драматургові Олександрові Фредру (Aleksander Fredro) (ДАЛО 2/3/116:1–4).
Після смерті Фредра 1876 р., його спадкоємці почали розпродувати маєток. Частину наділу придбали військовики і збудували на ній казино. Первісну функцію воно виконувало до Другої світової війни. Окремі приміщення тільки інколи віддавалися у найм, зокрема, в 1939 р. перший поверх будівлі займав Торговий дім мистецтва (Lwów, 2001, 88). Після війни тут розмістився Клуб офіцерів Радянської армії, який функціонував до 1981 р. (Лемко, 2009, 125).
1982 р. будівлю передали Львівському шаховому клубу, організованому 1946 р. зусиллями Михайла Романишина та Павла Яцини (Кордіяк, 1980, 28). У 1964 р. вперше вихованець цього клубу Леонід Штейн став чемпіоном СРСР. Згодом він ще двічі повторював цей успіх, вважався одним з найсильніших гросмейстерів світу. Щороку Львівський шаховий клуб на честь цього видатного гросмейстера організовує міжнародний турнір. Подальші успіхи львівських шахістів пов’язані з іменами Віктора Карта, Марти Літинської (у 1972 р. першою з шахісток України стала чемпіонкою Радянського Союзу), Олега Романишина, Олександра Білявського, Андрiана Михальчишина – знаними міжнародними гросмейстерами, переможцями багатьох найповажніших змагань, учасниками шахових Олімпіад, світових чемпіонатів. Завдяки їх успіхам, Львів зажив слави авторитетного центру шахів не тільки у тогочасному СРСР, а й далеко за його межами. Цю славу примножують один з найсильніших шахістів сучасності Василь Іванчук, міжнародні гросмейстери Назар Фірман, Віктор Волокитів. Плідно працює шахова школа “Дебют”.
Пов'язані історії
Архітектура
Будівля триповерхова, прямокутна в плані, видовжена за віссю схід – захід, накрита двосхилим дахом. Виконана у стилі неоренесанс.
Оздоблення чільного фасаду відрізняється у лівій і правій частинах. Менша (права) декорована розкішніше, особливо її другий поверх. П’ять широких віконних прорізів замкнені у портали: круглі, гладкі колони коринфського ордеру підтримують профільне напівкругле завершення з фігурою сокола у замковому камені. Окрім цього, декор двох крайніх вікон доповнюють алегоричні скульптури чоловіка і жінки, три вікна прикрашають ліпні картуші і гірлянди, під кожним підвіконням – ліпні мереживні вставки. Важливою складовою декору є пари пілястрів тосканського ордера, влаштовані по боках цієї частини споруди. Вони витягуються на другий і третій поверхи, гладкі, основа прикрашена картушами з малюнком військового змісту. Поверхи горизонтально розчленовані профільованими карнизами.
На першому поверсі – п’ять широких аркових вікон. Простінки декоровані діамантовим рустом.
Третій поверх має п’ять вікон прямокутної форми з профільованим обрамленням і замковим каменем, декорованим маскароном. Центральне вікно фланкують дві невеликі пілястри.
Більша (ліва) частина будинку декорована стриманіше, хоча так само вирізняється декор вікон. Вони прямокутної форми, фланкуються двома пілястрами з маскаронами на місці капітелей, завершені розірваними трикутними сандриками з ліпними картушами. Вікна третього поверху та простінки першого поверху правої і лівої частини будинку декоровані однаково.
Головний вхід фланкований двома гладкими півколонами, що підтримують півкруглий фронтон. Збереглася автентична дверна столярка.
В інтер’єрі споруди найбільше уваги привертає оздоблення залу на другому поверсі. Його стіни почленовані канельованими пілястрами, стеля щедро прикрашена ліпниною з рослинним орнаментом. Збереглися первісні дерев’яні сходи з різьбленими балясинами. На сходовій клітці, між першим і другим поверхами, влаштований великий вітраж з датою встановлення – 1982 р. У вестибюлі на постаментах встановлені дві алегоричні фігури.
Персоналії
Білявський Олександр –
міжнародний гросмейстер, вихованець клубу.
Іванчук Василь –
міжнародний гросмейстер, один з найсильніших шахістів світу.
Карт Віктор –
фундатор Львівської шахової школи.
Літинська Марта –
міжнародний гросмейстер, перша українська шахістка чемпіонка СРСР у 1972 р.
Михальчишин Андріан –
міжнародний гросмейстер, вихованець клубу.
Романишин Михайло –
засновник Львівського шахового клубу в 1946 р.
Романишин Олег – міжнародний
гросмейстер, вихованець клубу.
Фредро Олександр (Aleksander Fredro) – польський драматург, почесний
громадянин м. Львова, власник ділянки, на якій 1885 р. збудували споруду
Військового казино.
Шульц Ян (Jan Schulz) – архітектор, автор проекту будинку.
Штейн Леонід – перший
з вихованців клубу чемпіонів СРСР у 1964 р.
Яцина Павло – засновник Львівського шахового клубу в 1946 р.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/116: 1–4
- Кордіяк Юліан, Чемпіони живуть у Львові: Нариси, статті (Львів: Каменяр, 1980),176.
- Котлобулатова Ірина, Львів на фотографії 1806–2006 (Львів: Центр Європи, 2006), 528.
- Лемко Ілько, Михалик Володимир, Бегляров Георгій, 1243 вулиці Львова (Львів: Апріорі, 2009), 528.
- Лінда Світлана, "Архітектура історизму (40–90-і роки ХІХ ст.)", Архітектура Львова. Час і стилі ХІІІ–ХХІ ст. (Львів: Центр Європи , 2008), 629.
- Трегубова Тетяна, Мих Роман, Львів. Архітектурно-історичний нарис (Київ: Будівельник, 1989), 270.
- Birulow Jurij, "Wiatr przemian: Nowe tendencje w architekturze Lwowa 1890 – 1914", Architektura Lwowa XX wieku (Kraków, 1997), 56.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy; Wroclaw: Via Nowa, 2001), 320.