Центр міської історії

Інтерактивний Львів

...

Вул. Дудаєва, 08 – Спортивний корпус Львівського державного університету фізичної культури

ID: 2169

Корпус розміщений у кутовій ділянці рядової житлової забудови на перехресті вул. Дудаєва і Ковжуна. Складається з двох будівель: давнішої, зведеної за проектом Альфреда Каменобродського та Владислава Галицького 1884 р. і новішої  – Альфреда Каменобродського, 1906 р. До 1939 р. корпус належав гімнастичному товариству “Сокіл”. Після 1945 р. перейшов у власність Львівського державного інституту фізичної культури (зараз – Львівський державний університет фізичної культури).

Історія

Гімнастичне товариство “Сокіл” у Львові виникло на межі 1866–1867 рр. у студентському середовищі зусиллями Клемента Жукотинського (Klemens Żukotyńcki) і Людвика Ґольтенталя (Ludwyk Goltenthal). Його першим головою обраний Юзеф Міллерет (Józef Milleret) (Cepnik, 1907, 11–13, 16, 27; Michalski, 1998, 458; Wolańczyk, 1927, 31). Головним завданням товариства було навчання гімнастичним вправам, боротьбі і співу (Вацеба, 1997, 15; Statut, 1867). До перших учителів належали Станіслав Шитилинський (Stanisław Szytyliński), Людвик Ґольтенталь – гімнастика, Ахілл Мар’є (AchillesMarie) – фехтування (шерм), Венант Пясецький (WenantPiasiecki), який заклав підвалини для розвитку шкільної гімнастики (Michalski, 1998, 458; Toporkowicz, 1987, 79-80).

Не маючи власної домівки, “Сокіл” винаймав приміщення спершу у лікувально-гімнастичному закладі Ф. Баркоді (F. Barkody), потім – у Стрілецькому товаристві на вул. Курковій (Michalski, 1998, 458). Такі умови зберігалися до 1883 р., поки “Сокіл” не розпочав спорудження свого головного осередку. Найревніше до цієї справи долучився тогочасний його голова Ян Добжанський (Jan Dobrzański), як організаційно, так і фінансово (Michalski, 1998, 458). Завдяки його клопотанням магістрат Львова виділив частину землі на перехресті вулиць Зиморовича (тепер – Дудаєва) і Слюсарської (пізніше – Сокола, тепер – Ковжуна). Для будівництва осередку гімнастичного товариства “Сокіл” фінансову підтримку надала Галицька ощадна каса (Przewodnik Gimnastyczny, 1881, 5, 39). Проект споруди виконав архітектор Владислав Галицький, а восени 1883 р. архітектор Альфред Каменобродський розпочав його реалізацію (Архітектура Львова, 2008, 314; Трегубова, Мих, 1989, 185; Architektura Lwowa, 1997, 82; Michalski, 1998, 458–459).

2 грудня 1884 року сокільня прийняла перші гімнастичні змагання. Вони проходили у просторому залі площею 377 кв. м (Dziędzielewicz, 1899, 7). “Сокіл” розгорнув діяльність з упровадження фізичних вправ до шкільних програм, заініціював підготовку вчителів фізичного виховання, активізував видавничу роботу з метою популяризації фізичного виховання, заручившись підтримкою Міністерства освіти і Крайової шкільної ради (Nowak, 1991, 9). З-поміж викладачів товариства вирізнялися Едвард Маєвський (Edward Majewski), Антоній Дурський (Antoni Durski), Едмунд Ценар (Edmund Cenar).

Кількісне зростання товариства спонукало до розширення програми його спортивно-виховної діяльності. Вона поповнилася новими видами спорту: легкою атлетикою, футболом, кінним спортом, які вимагали відповідних спортивних об’єктів. Садиба “Сокола” на Хорущині вже не могла задовольнити зрослі потреби, тому 1906 р. Альфред Каменобродський спроектував нову будівлю, яка прилягала до вже чинної з вул. Сокола (Ковжуна), 11 (ДАЛО 2/ 1/ 7129; Архітектура Львова, 2008, 315). У цих приміщеннях товариство працювало до 1939 р. У 1946 р. їх отримав у своє користування організований у Львові Інститут фізичної культури.    

Пов'язані історії

Архітектура

Спортивний корпус розташований на кутовій ділянці рядової житлової забудови. Будівля П-подібна у плані, з невеликим внутрішнім двориком, сформованим двома, з’єднаними між собою будинками різного часу зведення, що позначилося на їх композиції та оздобленні. Давніша будівля – наріжна, двоповерхова, новіша – частково дво-, частково – триповерхова, прибудована до північного фасаду первісної будівлі, внаслідок чого комплекс набув видовженої форми (від вул. Ковжуна). Головний фасад обернений до вул. Дудаєва, бічний – до вул. Ковжуна.

Корпус має три входи. На осі головного порталу розміщений тонкий пристінок, який завершується аттиком складної форми. Літери “T” i “S” на аттику вказують на призначення будівлі. Другий вхід влаштований на наріжній частині будинку і завершений гранчастою вежею. Обидва входи зберегли автентичні дерев’яні двері зі стилізованими картушами, куди вкарбовані ті самі літери (“T” i “S”), що переплітаються між собою. Архітектурне оздоблення фасадів давнішої будівлі доволі стримане і мало чим вирізняється з-поміж навколишніх житлових будинків. Перший поверх рустований, другий членований пілястрами, капітелі яких мають картуші з літерою “S”. В оформленні фасаду використано поширені неоренесансні форми.

Час спорудження другої будівлі позначився на її архітектурній композиції та оформленні фасаду. Вона розділена на дві частини: права – двоповерхова, ліва – триповерхова, хоча загальна висота будинку однакова. На першому поверсі –півциркульні вікна, декоровані трикутними сандриками з ліпниною. Решта вікон – прямокутної форми, оздоблені лінійними сандриками та ліпниною.

Ліва частина будівлі акцентована пристінком, членованим пілястрами. Тут влаштований портал з півкруглим світликом, із оздобленим замковим каменем. Увесь фасад рустований, завершений фризом з розетками та профільованим карнизом. Фасад від вул. Ковжуна завершений неоренесансним аттиком з мотивом, популярним у Львові на поч. ХХ ст. (Архітектура Львова, 2008, 315; Трегубова, Мих, 1989, 185).

Спортивний комплекс має у своєму розпорядженні шість тренувальних залів: два великі, репрезентаційні – на першому поверсі, чотири менші – у цокольному приміщенні, які мають склепінчасті перекриття. В інтер’єрі збереглися автентичні поручні сходів.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Дудаєва, 08 – колишній кінотеатр (не діє)

Детальніше про місце
Опис

Вул. Дудаєва, 08 – колишній кінотеатр (не діє)

Детальніше про місце

Персоналії

Галицький Владислав (Halicki Władysław) – архітектор, автор проекту спортивного корпусу “Сокола” 1883 р.
Добжанський Ян (Dobrzański Jan) – голова Гімнастичного товариства “Сокіл” у 1871–1886 рр., ініціатор будівництва домівки товариства на вулицях Зиморовича і Сокола.
Каменобродський Альфред (Alfred Kamienіobrodzki) – архітектор, автор проектів спортивного корпусу “Сокола” 1883 та 1906 р.
Комаров Іван – фехтувальник, учасник Олімпійських Ігор 1952 р., шабліст.
Кухарі (Kuchar): Тадей (Tadeusz), Кароль (Karol), Владислав (Władysław), Вацлав (Wacław), Мечислав (Mieczysław), Збіґнєв (Zbigniew) – вихованці “Сокола”, гімнасти, пізніше – уславлені діячі спорту.
Леонкін Дмитро – гімнаст, олімпійський чемпіон 1952 р.
Мар’є Ахілл (Marie Achilles) – вчитель фехтування у товаристві “Сокіл”.
Рибалко Сергій – борець, дворазовий чемпіон світу у найлегшій вазі.
Спиридонов Сергій – борець, неодноразовий чемпіон СРСР кінця 1940-х рр.
Станкович Василь – фехтувальник, неодноразовий чемпіон СРСР, олімпійський медаліст, рапірист.
Чукарін Віктор – гімнаст, дворазовий абсолютний чемпіон Олімпійських Ігор (1952, 1956 рр.), володар 11-ти олімпійських нагород.
Шитилінський Станіслав (Szytyliński Stanisław) – вчитель гімнастики у товаристві “Сокіл”.

Джерела

  1. Державний архів Львівської області(ДАЛО) 2/1/7129.
  2. Архітектура Львова: час і стилі (Львів: Центр Європи, 2008), 277-278.
  3. Вацеба Оксана, Нариси з історії спортивного руху в Західній Україні (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997), 14–17.
  4. Кордіяк Юліан, Чемпіони живуть у Львові: Нариси статті (Львів: Каменяр, 1980), 20, 24.
  5. Трегубова Тетяна, Мих Роман, Львів. Архітектурно-історичний нарис (Київ: Будівельник, 1989), 185–186.
  6. Architektura Lwowa XIX w. (Kraków: Antyka, 1997), 82.
  7. Bryl Jacek. Wacław Kuchar (Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1982), 11–12.
  8. Cepnik N. Czterdziestolecie “Sokoła” Lwowskiego. 1867-1897 (Lwów, 1907), 11–13, 16, 27.
  9. Dziędzielewicz Antoni, Trzydziestolecie Polskiego Towarzystwa Gimnastycznego “Sokół” we Lwowie. 1867-1897 (Lwów, 1899), 5, 7.
  10. Michalski Cz. Powstanie i działalność Towarzystwa Gimnastycznego “Sokół” we Lwowie w drugiej połowie XIX I na początkach XX wieku/ Lwów: miasto, społeczeństwo, kultura. – Tom II: Studia z dziejów Lwowa (Kraków: Wydawnictwo Naukowe WSP, 1998), 452–457.
  11. Przewodnik Gimnastyczny “Sokoł”, 1881, Nr 5, 39.
  12. Statut Towarzystwa Gimnastycznego “Sokół” we Lwowie (Lwów, 1867).
  13. Nowak J. Geneza rozwoju kształtowania nauczycieli wychowania fizycznego w Polsce do r. 1939 (Poznań, 1991), 9.
  14. Toporkiewicz K. Wenanty Piasecki (1832-1909). Szkic życia i działalności w zakresie wychowania fizycznego, Rocznik Naukowy WSFW w Krakowie, 1987, T. VI, 79-80.
  15. Wolańczyk Marjan, Macierz “Sokół” w 60-letnim rozwoju (1867-1927) (Lwów, 1927), 31.

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення