Вул. Дорошенка, 75 – житловий будинок

ID: 2438

Житловий багатоквартирний будинок (1910–1911). Проект розроблявся архітектурним бюро будівничого Філемона Левицького. Є зразком львівської чиншової кам’яниці періоду 1910 року. В опорядженні стилізуються античні мотиви, подані в модерній інтерпретації. Зразок постсецесійної архітектури. Сьогодні це багатоквартирний житловий дім з крамницею та офісами на 1-му поверсі.

Історія

До поч. ХХ ст. південний край кварталу, обмеженого вул. Сикстуською (суч. Дорошенка), Словацького, Коперника та Шашкевича (тепер – пл. Шашкевича), займала ділянка, означена у реєстрах міської нерухомості конскрипційним №18 2/4. Ця територія, розміщена поруч із костелом св. Марії Магдалини, тривалий час залишалася незабудованою.

Лише з впорядкуванням сусідньої ділянки, набутої під будівництво українського театру (теперішній сквер, прилеглий до перетину вул. Бандери і Дорошенка), і врегулюванням траси новопрокладеної вул. Шашкевича – з парцелі 18 2/4 виділили "ґрунти" під будівництво чотирьох кам’яниць, майбутніх будинків на вул. Дорошенка, №№ 75 і 77, та на пл. Шашкевика, №№ 3 і 5. Під кін. I десятиліття ХХ ст. три з чотирьох згаданих будівельних парцель перейшли у власність Юзефа і Юлії Делькевичів (Delkiewicz) (ДАЛО 2/1/3770:34).

У тому числі, Делькевичам належала й ділянка житлової кам’яниці, сучасна адреса якої – вул. Дорошенка, 75. Архітектурні плани цього чиншового дому виконувалися у проектному бюро будівничого Філемона Левицького. 25 червня 1910 року згаданий проект був затверджений технічним департаментом магістрату (ДАЛО 2/1/3770:33-38). Підписи Левицького фігурують на відповідних рисунках та кресленнях (хоча питання стосовно особи безпосереднього проектанта лишається відкритим).

Через рік, 13 жовтня 1911 року, затверджують додаткові плани, також виконані в бюро Левицького, якими передбачалися деякі зміни, зокрема розширення пивниць під подвір’ям та облаштування двох житлових приміщень у цоколі (ДАЛО 2/1/3770:12). Будівництво завершилося, згідно з архівними документами, 11 листопада 1911 року (ДАЛО 2/1/3770:19). Одночасно новий будинок і ділянка під ним отримали власний конскрипційний №1749 2/4.

Напередодні Другої світової війни у документах 1937–1938 рр. згадується ім’я пізнішого власника цього будинку – Яґіла Гаскела (Haskel) (ДАЛО 2/1/3770:22, 24).

Зараз колишня кам’яниця Делькевичів виконує функції багатоквартирного житлового дому. У приміщеннях нижнього ярусу розмістилися крамниця та офіси.

Архітектура

Ділянка, на якій споруджено будинок, розташована на південному заході центральної дільниці Львова, за парком ім. І. Франка, поруч із костелом св. Марії Магдалини. Об’єкт стоїть на краю плато, терен якого займає головний корпус НУ "Львівська політехніка". Будувався на схилі, на підйомі вулиці. Компонент щільної забудови південної торцевої частини видовженого кварталу, окресленого вул. Дорошенка, Словацького, Коперника та пл. Шашкевича.

Чотириповерхова з цокольним півповерхом кам’яниця входить до групи, що складається з чотирьох Г-подібних у плані будівель (№№ 75 та 77 на вул. Дорошенка; 3 та 5 на пл. Шашкевича), корпуси яких охоплюють спільне внутрішнє подвір’я. Позиція чільного фасаду визначається регуляційною лінією вулиці. Відкритий північно-східний брандмауер височіє над прибудинковою територією вілли на Дорошенка, 73.

У композиції чотиривіконного симетричного фасаду домінують вертикальні ритми. У верхній частині, на рівні 2-4 поверхів, по центру компонуються 3 масивні лізени, над якими розміщено потрійні півколони з іонічними капітелями. В завершенні, над групами півколон, встановлено високий хвилястий фронтон із двома овальними віконцями. Під розвинутим верхнім карнизом уміщено рельєфний фриз, в рисунку якого використовуються орнаментальні мотиви хвилі та овів. Під прямокутними віконними прорізами без обрамувань монтуються геометризовані рельєфні вставки. Фасад оформлено легким лінійним рустуванням.

По краях, на бокових секціях фасадної стіни, вікна 1-го та 4-го поверхів мають півкруглі завершення; на 2-му та 3-му – влаштовано балкони. Нижня частина фасаду відокремлена невисоким карнизом з консолями, що проходить над 1-м поверхом. Цоколь викладено масивнішим рустом. Портал з арковим завершенням зміщено в правий бік стосовно центру.

Корпус будинку складається з фронтальної частини, що виходить чільним, північно-західним фасадом на вул. Дорошенка, і має, традиційно, два тракти внутрішніх приміщень та коротку офіцину (флігель), прибудовану до східного краю. Архітектурний проект передбачав облаштування двох помешкань (чотири- та двокімнатної квартири) на кожному з поверхів. Вхідні сіни розташовані на одній осі зі сходовою кліткою, блок якої утворює півкруглий виступ з боку замкненого внутрішнього подвір’я. Цокольний ярус займають офіси, крамниця з окремим входом із вулиці, а також пивниці, розташовані під подвір’ям.

В декоративному опорядженні використано античні форми, подані в модерній інтерпретації. Зокрема, тут можна говорити про вплив моди на мотиви мінойського мистецтва, поширеної в перші роки минулого століття – який проявляється у пам’ятці постсецесійної архітектури.

Персоналії

Філемон Левицький – будівничий, його підписи стоять на проекті кам’яниці Делькевичів.
Юзеф і Юлія Делькевичі (Józef, Julia Delkiewicz) – власники трьох будівельних парцель, виділених з парцелі 18 2/4, серед яких ділянка за суч. адресою вул. Дорошенка, 75.
Яґіл Гаскел (Jagil Haskel) – власник кам’яниці Делькевичів станом на 1937–1938 рр.

Джерела

Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/3770.

Автор опису – Ігор Жук
Літературний редактор – Юлія Павлишин