...

Мала Максиміліанська вежа №3

ID: 40
Двоярусна казематна артилерійська вежа з підвальним приміщенням та пласкою терасою, увінчаною кренеляжем з мешикулями. В плані правильний 9-гранник, з круглим стержнем із забіжними сходами у центральній осі. Збудована з червоної нетинькованої цегли. Збудована невідомим архітектором у 1854 р. на Пелчинській горі. Основне призначення – оборона південного крила Цитаделі і головної евакуаційної брами, розміщеної у південному обвалуванні фортеці. Найбільш зруйнована зі всіх веж. Через великі проломи і тріщини у стінах можна побачити архітектурну структуру вежі. До сьогодні вона стоїть в руїні.

Історія

Приблизно 1854 р.: початок будівництва максиміліанської вежі ч. ІІІ – приблизно 1850 р. Архітектор невідомий. Будівництво затвердила Центральна Комісія Оборонного будівництва у Відні. На спорудження цілого комплексу було виділено 150 000 золотих ринських. Згідно напису на замковому камені порталу вежі, побудована у 1854 р.

З 1870-х р., у зв’язку з використанням нової нарізної артилерії у військових діях, виникла загроза для тогочасних укріплень довкола міста Львова, як і всієї до тогочасної фортифікації типу вартових таборів або полігональних систем. У зв'язку з цим розпочалось будівництво розпорошених і висунутих на передполе фортів. В слід за цим навколо Львова у 1875 р. розпочалось спорудження нових фортифікацій в радіусі 4 км. На сьогодні вони не збереглись. Максиміліанська вежа Ч. 3, як і решта інших веж, у зв'язку із переходом Цитаделі до близької оборони, отримують шатрове накриття.

Сьогодні станом на 2008 р. знаходиться в стані руїни і є небезпечною для життя відвідування

Пов'язані історії

Архітектура

Форт сполучався з зовнішнім дитинцем укріплення через підйомний дерев'яний міст, перекинутий через сухий рів форту. При піднятті полотно моста закривало браму головного входу, а додатковою перешкодою була цистерна з водою, влаштована під мостом.

Вежа є дев'ятигранною в плані, з прямовисними, викладеними з червоної нетинькованої цегли стінами. Просторово вежа складається з двох надземних, двох підземних рівнів, розташованих під частиною споруди та завершена відкритою терасою. Гвинтові сходи вертикальної комунікації розташовані в центральному циліндрі, що виходить на терасу та завершений купольним склепінням. Головний вхід до вежі влаштований на рівні першого поверху через підйомний міст зі сторони дитинця цитаделі. Планувальна структура першого поверху сформована приміщенням головного входу, коридором, що по колу огинав частину об’єму сходової клітки та з двох сторін виходив до великого залу, який займає п'ять прясел зовнішньої стіни та призначався для проживання солдат. У радіальних стінах приміщення головного входу були влаштовані чотири косі бійниці для легкої зброї, ще одна розташована у стержні сходової клітки. В приміщенні зліва від входу був влаштований туалет, про що свідчать виходи мурованих колодязів, як в середині так і на зовні у фосі сухого рову.

З коридору можна було зайти ще до двох житлових приміщень, обмежених радіальними стінами та розташованих справа від входу. Підвальне приміщення малих веж використовувався для зберігання амуніції та провіанту і нараховував окрім радіального коридору три малих та одне більше приміщення. Саме тут в підлозі підвалу був влаштований круглий люк, що вів до приміщення ще нижчого рівня, в якому була влаштована цистерна для зберігання води. На другому поверсі розташовувався єдиний, круглий в плані зал артилерійської батареї, де встановлювались важкі гармати на колесах. Для гальмування сили віддачі при пострілі, гармати кріпились вертикальним пальцем до скоби, вмурованої в стіну під великою бійницею. На гак в замку склепіння був підвішений поліспаст для підйому набоїв при зарядженні гармат. У центрі приміщення, в склепіння вмонтований ще один гак для підвіски освітлювальних ламп.

У склепіннях тамбуру головного входу та в перекритті другого поверху був влаштований прямокутний люк призначений для підйому гармат, механізм якого монтувався на верхній терасі вежі.

Менший розмір цих фортів пояснюється вищим рівнем безпеки цієї частини цитаделі, близьким розташуванням двох артилерійських веж центральної редути та розташуванням біля підніжжя Пелчинської гори природних перешкод - Пелчинського та Панянського ставів.

Пов'язані місця

Опис

Мала Максиміліанська вежа №4

Детальніше про місце
Опис

Вул. Грабовського, 11 – будівля банку (колишні казарми Цитаделі)

Детальніше про місце
Опис

Вул. Грабовського, 11 – фондосховище бібліотеки ім. Стефаника (Велика Максиміліанська вежа №1)

Детальніше про місце
Опис

Вул. Грабовського, 11 – готель "Цитадель Інн" (Велика Максиміліанська вежа № 2)

Детальніше про місце

Персоналії

Автори проектування:

Архітектор невідомий. Будівництво затвердила Центральна Комісія Оборонного будівництва у Відні. За даними карти львівської цитаделі за 1853 р. із Військового архіву у Відні – це головний інженер проекту І. Вондрашка. (Kriegsarchiv Wien)

Власники нерухомості (ділянки і будинку):

З 1849 р. власником гори є Австрійське військове відомство.

Джерела

  1. Архів ін-ту "Укрзахідроектреставрація" 88-9-НИ, ІІІ-01-01.
  2. Т. Піняжко. Львівська Цитадель. Львів, 2005.
  3. Kriegsarchiv, Wien. Inland CVI Lemberger Citadelle Nr. 2.
  4. З неопублікованої статті до Вісника НТШ Ю. Дубика, О. Рибчинського, Т. Піняжка. Архітектура максиміліанських веж львівської цитаделі.
  5. Fort 31 św. Benedykt.
  6. Aide Memotre to the Military Sciences (Framed from contributions of officers of the different services and adited by a committee of the corps of Royal Engineers). Part I. Vol. II. London, 1848. P. 42.

Автор опису – Тарас Піняжко
Редактор – Михайло Слободянюк

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення