Вул. Личаківська, 175 – церква Покрову Пресвятої Богородиці (кол. костел Матері Божої Остробрамської) ID: 963

У 1938 р. на вершині пагорбу на високій терасі був споруджений храм у формі романської базиліки з ініціативи львівського римо-католицького архієпископа Болеслава Твардовського, як подяка за порятунок Львова від більшовицького наступу у серпні 1920 р., костел Матері Божої Остробрамської. Костел збудували за проектом Тадея Обмінського (1874–1932), який виграв конкурс на спорудження цього храму, що став домінантою Личаківського передмістя. Однак храм будувався вже після смерті архітектора. З північного сходу до базиліки прилягає вежа (висотою 60 м) на зразок флорентійської кампаніли. У 1939 та 1941 рр. вежа була пошкоджена артилерійськими снарядами, сліди від яких було видно до 1990-х. У 1946 р. костел був закритий і перетворений на книжковий склад. У 1992 р. храм був знову відкритий і освячений як церква Покрови Пресвятої Богородиці. Зараз (2009 р.) його використовує згромадження Салезіан східного обряду.

Історія

В брамі храму встановлені медальйони з барельєфами Андрея Шептицького, Йосифа Сліпого, Петра Могили, Веляміна Йосифа Рутського. У наві, з південно-західного боку, встановлено скульптуру митрополита Андрея Шептицького (автор І. Попович). До храму з північного боку, за проектом Зиновія Підлісного, прибудовано в останні роки будівлі Дитячо-юнацького молодіжного центру “Ораторія” св. Домініка Савіо та управління монастирів Селезіанського згромадження в Україні. Під храмом у сквері в 1945 р. встановили на постаменті танк “Гвардія” - це танк Т-34, на якому в липні 1944 р. центру міста нібито увірвалися танкісти, щоб встановити над ратушею червоний прапор. Насправді ж на постаменті стояв танк ИС ("Йосиф Сталін"). З другого боку височіє пам’ятник Бартошу Ґловацькому, учаснику повстання під проводом Тадеуша Костюшка 1793 р., який у битві під Рацлавіцями здобув перемогу над російською батареєю. Пам’ятник роботи Юліана Марковського та Григорія Кузневича встановлено у 1906 р. у Личаківському парку, заснованому на піщаних узгір’ях в 1884–1892 рр. За радянських часів він називався парком ім. В. Лєніна.