Вул. Братів Міхновських – синагога "Цорі Ґільод"

ID: 568

Синагога "Цорі Ґільод" ("Cori Gilod") розташована в мешкальній забудові двох вулиць, вирізняючись великими вікнами та сецесійним декором. Це одна з кількох синагог в Україні, у якій зберігся стінопис, автором якого є Максиміліан Куґель. 1989 року споруду повернули львівській євpейській громаді "Бейс Аарон ве Ісраель".

Історія

1897 – зведення партерового молитовного будинку товариства "Цорі Ґільод"
1923 – проект синагоги Альберта Корнблюта (Albert Kornblut)
1925 – зведення синагоги
1944 – в споруді влаштували склад
1989 – споруду повернули євpейській громаді "Бейс Аарон ве Ісраель"
1990-1991 – ремонт синагоги, перепланування, ошалювали дошками ліхтар
2006 – поновленням зіпсуто автентичність стінопису

Доброчинне товариство "Цорі Ґільод", в перекладі українською мовою "Зцілюючий Бальзам", заснував рабин Йоахим Ґутман (Joachim Gutman) 1899 року (Статут Товариства був затверджений 31 грудня 1907 року). Воно опікувалося сиротами і людьми похилого віку, а також родинами померлих його членів. Ще 1897 року заможний євpей Мозес Ґрифель (Moses Griffel) на придбаній ділянці між вулицями Хотинськоюта Костепальні, у глибині парцелі збудував партеровий будинок, шириною на сім вікон. 1912 року ця ділянка стала власністю товариства "Цорі Ґільод". Згідно з дозволом маґістрату, товариство пристосувало будинок під молитовню з чоловічим (9,65 х 10,2 м) і жіночим (9,65 х 4,0 м) залами. 1923 року Товариство дістало дозвіл на побудову на місці дому молитви синагоги. Автором проекту був член товариства, архітектор Альберт Корнблют (Albert Kornblut). 1925 року синагогу відкрили. У молитовному залі (14,2х14 м) було влаштовано 384 місця для сидіння.

Синагогу "Цорі Ґільод" не зачепили воєнні руйнації; під час радянської окупації її використовували як склад, а 1989 року повернули львівській євpейській громаді "Бейс Аарон ве Ісраель". У 1990-1991 роках під керівництвом рабина з Ізраїлю Аврума Розенталя (Awrum Rozental) були проведені ремонтні роботи. На другому ярусі галерей відгородили кімнату, частину першого ярусу галерей при південній та північній стінах закрили гіпсовими плитами і влаштували канцелярію та кабінет рабина. На партері, на місці центрального проходу, влаштували складські та господарські приміщення, до північної стіни добудували кухню та їдальню, а також гуртожиток для учнів єшиви.

Пов'язані історії

Архітектура

Сьогодні синагога "Цорі Ґільод" стоїть у забудові кварталу; її східний фасад виходить на вул. Хотинську, чільний, західний фасад – на вул. Міхновських, при якому є невелике подвір’я, відгороджене муром з брамою. Обидва фасади – репрезентативні і вирізняються великими півциркульними вікнами. Східний фасад акцентує велике кругле вікно з зіркою Давида на осі над нішею Тори. Аркада з чотирнадцяти півциркульних арочок у верхній частині фасаду нагадує аттик, який був визначальною рисою давньої синагогальної архітектури. Вирішення інтер’єру має розбіжності з проектом – два яруси оббігаючих галерей з парапетами на проектних пропозиціях Альберта Корнблюта від 1923 року відсутні.

Молитовний зал первісно мав світловий ліхтар в центрі фальшивого (дерев'яного) склепіння, декорований вітражем з зіркою Давида. Через брак коштів на реставрацію, 1990 року ліхтар ошалювали дошками. Фрагменти вітражів збереглися на вікнах. Стіни та склепіння молитовного залу вкриті поліхромним малярством. Його автор Максиміліан Куґель (Maximilian Kugel). Мотивами розписів є традиційні символічні зображення птахів (лелеки, ластівки) і тварин. На східній стіні над нішею Тори два грифони тримають Скрижалі Заповіту, на протилежній стіні зображена розкрита Тора, оповита талітом. Чотири символічні тварини (лев, тигр, олень і орел) намальовані на падугах склепіння. Емблеми дванадцятьох колін Ізраїлю традиційно розташовані вздовж фризового поясу. Північна та південна стіни розписані ідентичними зображеннями музичних інструментів, обрамованих ілюзійним архітектурним декором. Краєвид з гробівцем праматері Рахилі, західна стіна Єрусалимського Храму, інтер'єр Храму Соломона та Скрижалі Заповіту над горою Синай виразно ілюструють призначення споруди. У міжвіконних проміжках на східній стіні залишилося зображення Храмової завіси.

Стінопис синагоги "Цорі Ґільод" – один з небагатьох збережених синагогальних розписів в Україні. На жаль, через нефахове поновлення стінопис синагоги "Цорі Ґільод" втратив вкладену автором душу та автентичні вальори.

Персоналії

Йоахим Ґутман  (Joachim Gutman)  рабин, засновник доброчинного товариства "Цорі Ґільод"
Мозес Ґрифель (Moses Griffel)  заможний євpей
Альберт Корнблют (Albert Kornblut)  архітектор, член товариства "Цорі Ґільод"
Максиміліан Куґель (Maximilian Kugel)  художник, автор стінопису синагоги
Аврум Розенталь (Awrum Rozental)  рабин синагоги "Цорі Ґільод" з Ізраїлю

Джерела

1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/997. 
2. ДАЛО 110/1/107.
3. Каталог синагог. Вісник ін-ту "Укрзахідпроектрес­таврація". (Львів, 1998. – Ч. 9. С. 97-99)
4. Гельстон Й. Синагоги Львова. (С. 6-9, 15)
Автор запису – Оксана Бойко
Редактори – Маркіян Прокопович і Наталка Римська