Вул. Кармелюка, 3 – музей історії медицини

ID: 439

Будинок споруджений у 1923 р. за проектом арх. Казимира Теодоровича. Це xарактерний приклад львівської житлової архітектури 1920-х рр. Сьогодні тут розміщений музей історії медицини ім. М. Панчишина. У 1925–1943 тут проживав відомий український лікар Мар'ян Панчишин (1882–1943). В 1960–1970-х тут знаходився відділ інституту прикладних наук математики АН УРСР і міський ЗАГС новонароджених дітей. З 1986 р.  художньо-меморіальний музей Антона Манастирського, з 1990 p.  музей історії медицини Галичини. В 1992 віллу передано в оренду Українському лікарському товариству у Львові для створення тут експозиції Музею історії медицини ім. М. Панчишина. Hа фасаді будинку є меморіальна дошка з нагоди створення музею (скульптор Емануїл Мисько).

Історія

В 1925–1943 тут проживав відомий український лікар Мар’ян Панчишин (1882–1943). З 1944 до 1960-х у будівлі проживав професор Тимофій Глухенький, ректор львівського медичного інституту. В 1960–1970-х тут знаходився відділ інституту прикладних наук математики АН УРСР і міський ЗАГС новонароджених дітей. З 1986 у віллі відкрито художньо-меморіальний музей Антона Манастирського, який підпорядковувався Львівському Національному музеєві. В 1990 директор національного музею Андрій Новаківський дав дозвіл на розміщення експозиції музею історії медицини Галичини на другому поверсі будинку. В 1992 за рішенням міської ради віллу передано в оренду Українському лікарському товариству у Львові для створення тут експозиції Музею історії медицини ім. М. Панчишина. В цьому ж році на фасаді будинку відкрита меморіальна дошка з нагоди створення тут музею (скульптор Емануїл Мисько).

До експозицій музею входять: меморіальна кімната М. Панчишина з автентичними меблями та особистими речами (в тому числі, 16 книжок з бібліотеки М. Панчишина, які врятував від знищення в 1944 професор Степан Мартинів); історія Українського лікарського товариства, шпиталь „Народна лічниця” ім. митрополита Андрея Шептицького, історія та життєдіяльність державного секретаря ЗУНР лікаря Івана Куровця; медики Галичини – учасники визвольних змагань та репресовані; історія Львівського Національного медичного універститету ім. Данила Галицького. Музей нараховує близько 5 тис. експонатів. Це, здебільшого, медичний інструментарій та посуд кін. ХІХ –1-ої пол. ХХ ст., медична література кін. ХІХ –поч. ХХ ст.

Архітектура

Будинок зведений у стилі арт деко з елементами карпатської народної архітектури та "закопанського" стилю. Двоповерховий, цегляний, тинькований. Внутрішнє планування анфіладного типу. В інтер'єрі збереглися дерев'яна різьблена сходова клітка, ліпні плафони та стюкові орнаменти на стелях, паркетні підлоги. Композиція головного фасаду асиметрична. Портал входу, зміщений вправо, прикрашений масивним кам'яним обрамуванням і кованими ґратами в стилі арт-деко. Зліва від порталу розташоване овальне вікно-світлик з дерев'яними переплетами в стилі арт деко. На головному фасаді збереглися подібні переплети вікон. На рівні другого поверху виступає кутовий балкон, прикрашений дерев'яним різьбленим огородженням з вставками з кованих ґрат, дерев'яна різьба якого носить характер карпатської народної архітектури, ґрати виконані у стилі арт деко. Балкон підтримують кронштейни, виконані також у стилі арт деко. Основний об'єм будинку завершений високим чотирисхилим мансардовим дахом з одним заломом, критим червоною дахівкою. Центральна частина будинку і виступаюча з площини стіни бічного північного фасаду сходова клітка перекриті похилим дахом і увінчана світловим чотиригранним ліхтарем з наметовим покриттям. Зі боку головного фасаду в площині даху прорізане мансардне вікно з декоративним обрамуванням. Дах підтримують різьблені дерев'яні кронштейни  характерні для "закопанського" стилю.

Пам'ятка – характерний приклад львівської житлової архітектури 1920-х.