Вул. Галицька, 12 – житловий будинок

ID: 2326

В різні часи кам’яниця називалася по-різному: Абермана, Євстафія, Шнайдера, Бенздорфа. Сучасну кам’яницю (конскр. №20 ст., №16 н.) на вул. Галицькій, 12 звів Францішек Новаковський 1792 р. Постала вона в стилі пізнього бароко, т.зв. nutzbaum, на місці давньої, зберігши її фундаменти та пивниці.

1988 р. кам’яниця включена до Місцевого реєстру пам’яток під ох.№876.

Історія

XVI ст. – зведення триповерхової кам’яниці
1792 р.– Францішек Новаковський звів частину кам’яниці від вул. Братів Рогатинців (буд. Йоган Гельтцель і Йосиф Землер).
1801 р. – реставрація кам’яниці.
XIX ст. – реконструкційні роботи триповерхової кам’яниці з одноповерховим дворовим флігелем.
1872 р. – реконструкція сходової клітки і даху (арх. Йоган Міхль).
1874 р. – надбудовано 4-й поверх кам’яниці, проведено зміни в розплануванні приміщень (арх. Емануель Ґалль). 
1914 р. – проведена реконструкція, що торкнулася зміни крамничних вітрин і входу, а також головного фасаду.


Будинок (конскр. №20 ст., №16 н.) стояв при Галицькій брамі. В різні часи за ним зафіксовані назви: Абермана (Aberman), Шнайдера (Schneider), Бенздорфа (Benzdorf). У 1647–1662 рр. ним володів аптекар Блажей (Błażej), пізніше (1686–1703) – Євстахій Аберман (Eustachiuż Aberman), а від нього будинок перейшов до сідляра Бенздорфа. У І пол. XVIII ст. кам’яниця Саломона Бенздорфаналежала кравцеві Якубу Маєру (Maier), прозваному Шнайдером (Schneider). Його донька Анна була одружена з сідлярем Юрієм Шнайдером. Після смерті чоловіка Анна вдруге вийшла заміж за майстра сідлярського ремесла Саломона Бенздорфа, від якого кам’яниця отримала назву Бенздорфівська. Бенздорф, будучи ремісником, представляв інтереси свого цеху в магістраті як член колегії “сорока мужів”.

Частину кам’яниці, здавна Аберманівської, спільно з Саломоном Бенздорфом посідав львівський художник Станіслав Отосельський (Otosielski) з дружиною Катажиною з дому Яхимович. Маляр Отосельський був учнем і помічником відомого українського художника Василя Петрановича, за дорученням якого працював над створенням іконостасу для Василіянського монастиря в Бучачі. 1765 р. він виконував малярські роботи у монастирі кармелітів босих у Теребовлі, в тому числі Божий гріб і 12 портретів у монастирській галереї.

У 1779 р. частина кам’яниці Якуба Бенздорфа перейшла до кушніра і члена колегії “сорока мужів” Францішека Новаковського (Nowakowski), а 19 червня 1783 року Новаковський викупив усю кам’яницю. У ній до 1787 р. мешкав львівський хірург Францішек Гриґлевич (Hryglewicz). Наприкінці сторіччя дім перебував у руйнівному стані. 23 жовтня 1792 року мулярські майстри Йоган Гельтцель (Heltzel) і Йозеф Землер (Zemler) провели оцінку вже новозбудованої кам’яниці Франциска Новаковського, оцінивши вартість нового будівництва на 3500 флоринів. Але ця будова належила не до фронтового будинку, а до його частини на вулиці, поперечній до Галицької, тобто сучасної Братів Рогатинців.

У XIX ст. на кам’яниці відбулися деякі реконструкційні роботи. На той час вона була триповерховою з партеровим дворовим флігелем. 1872 р. відбулась реконструкція сходової клітки і даху (арх. Йоган Міхль (Miechl)). Через два роки (1874) надбудовано 4-й поверх. Дозвіл на перебудову тодішній власник Адам Якубовський (Jakubowski) отримав 1 травня 1874 року, а 22 жовтня того ж року вона була закінчена. Тоді проведено деякі зміни в розплануванні приміщень (арх. Емануель Ґалль (Gall)). Наступна реконструкція проведена 1914 р. – вона торкнулася зміни крамничних вітрин і входу, а також головного фасаду.

У міжвоєнний час у кам’яниці містилося виробництво корсетів Пезена (Pezen), ювелірна крамниця Ґольдштайна (Goldschein) та крамниця одягу Шокальської (Szokalska). Тут у 1927 р. був розміщений Союз українських купців на чолі з головою Євгеном Мартинцем і його заступником Романом Зубиком (Zubyk).

У радянський період на партері діяв комісійний магазин та магазин гумового одягу.

Архітектура

Будинок розташований у забудові кварталу між вул. Галицькою, Староєврейською, Братів Рогатинців і пл. Міцкевича. Збудований у стилі бароко. Чотириповерховий, триосьовий, 4-й поверх підкреслений пояском. Фасад архітектурно не розчленований, скромний, лише вікна мають профільовані обрамування та полички на 2-му і 3-му поверхах. Пивниці склеплені, поверхи перекриті пласкими стелями.

Персоналії

Адам Якубовський (Adam Jakubowski) – власник кам’яниці на 1874 р.
Анна Маєр (Anna Maier) – дружина Юрія Шнайдера, а згодом – Саломона Бенздорфа.
Блажей (Błażej) – аптекар, який володів кам’яницею у 1647–1662 рр.
Василь Петранович – відомий український художник.
Ґольдштайн (Goldschein)власникювелірної крамниці у міжвоєнний час.
Емануель Ґалль (Emmanuel Gall) – архітектор, автор реставрації чільного фасаду і вітрин 1914 р.
Євген Мартинець – голова Спілки українських купців.
Євстахіуш Аберман (Eustachiusz Aberman) – власник кам’яниці у 1686–1703 рр.
Єжи Шнайдер (Jerzy Schneider) – львівський міщанин, сідляр, власник кам’яниці.
Йоган Гельтцель (Johann Heltzel) – мулярський майстер.
Йоган Міхль (Johan Miechl) – архітектор, автор проекту реконструкції сходової клітки і даху 1872 р.
Йозеф Землер (Jozef Zemler) мулярський майстер.
Катажина Яхимович (Katarzyna Jachimowicz) – дружина маляра Отосельського.
Пезен (Pezen) – власник майстерні з виробництва корсетів у міжвоєнний час.
Роман Зубик (Roman Zubyk) – заступник голови Спілки українських купців.
Саломон Бенздорф (Salomon Behzdorf) – сідляр, член колегії “сорока мужів”, власник кам’яниці.
Станіслав Отосельський (Stanisław Otosielski) – львівський художник.
Теодор Полянський – український людвисар (ливарник дзвонів).
Францішек Гриґлевич (Franciszek Hryglewicz) – львівський хірург, який до 1787 р. мешкав у кам’яниці.
Францішек Новаковський (Franciszek Nowakowski) – кушнір і член колегії “сорока мужів”, власник кам’яниці від 1783 р.
Шокальська (Szokalska) – власниця крамниці одягу у міжвоєнний час.
Якуб Бенздорф (Jakób Benzdorf) – власник кам’яниці.
Якуб Маєр (Jakób Maier) – кравець, власник кам’яниці.

Джерела

  1. Księga adresowa król. stoł. miasta Lwowa (Lwów, 1913).
  2. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/2109.
  3. ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України, відділ рукописів, ф. Баворовських, спр. 619/11, арк. 329, 331.
  4. Б. Мельник, Н. Шестакова, Кам’яниці Львівського середмістя, Наукові записки. Львівський історичний музей. Випуск XII (Львів: Новий час, 2008), 133-158.
  5. В. Вуйцик, Leopolitana II (Львів: Класика, 2012).
  6.  І. Лемко, В. Михалик, Г. Бегляров, 1234 вулиці Львова (1939–2009) (Львів, 2009).
Автори опису — Оксана Бойко, Василь Слободян
Літературна редакторка — Юлія Павлишин