Вул. Галицька, 03 – житловий будинок

ID: 2216

Будинок за сучасною адресою вул. Галицька, 3 був споруджений у 1781 р. після розібрання попередньої кам'яниці XVI-XVIІ ст. – т. зв. “Едвертівської”. Спочатку будинок був триповерховим, а в 1885 р. за проектом арх. Юзефа Енґеля добудовано 4-ий поверх. Чільний фасад будинку вирішений у формах, характерних стильовому напрямку “цопфстиль” який був поширений у німецькомовних країнах наприкінці XVIІІ ст. Кам'яниця внесена до Національного реєстру пам'яток (охор. №1281).

Історія

Вулиця Галицька – колишній торговельний шлях, який проходив через Львів, з’єднуючи міста Близького Сходу з Західною Европою. Її назва "Plathea Halicensis" вперше з’являється у документах 1384 року. Парцеля, на якій стоїть будинок, почала забудовуватися ще у XVI ст.

У XVII ст. кам’яниця називалася Едвертівською, від імені Едварда Менке (Menke), власника станом на 1666 р., і ця назва зберігалася до другої половини XVIII ст. На той час будинок був триповерховим, по фасаду мав 19 ліктів. 1767 року він належав львівському лавнику Станіславу Людчинському (Ludczyński). Людчинський у 1775 р. продав його кравцеві Францискові Новаківському (Nowakowski). Той у 1781 р. розібрав стару кам’яницю і вимурував нову з фундаментів, також триповерхову. У ній, як доносить справа за 1827 рік, в крамниці, названій "Під золотим сонцем", торгували порцеляною і кам’яним начинням.

Сучасного вигляду кам’яниця набула у 1885 році – після надбудови четвертого поверху. Проект, затверджений 6 червня 1885 р., виготовив архітектор Юзеф Енґель (Engel). 11 січня 1886 р. домовласниця Броніслава Піштек (Pisztek) повідомила магістрат про закінчення надбудови і попросила дозволу на замешкування. 1895 року влаштовано крамничну вітрину, яку у 1913 р. розширили.

На 1910 рік в кам’яниці мешкали приватний торговець Еліяш Ашкенази (Aschkenazy), урядник магістрату Вінцентій Дзєндзєлевич (Dziędzielewicz), дистриб’ютор фірми "Зінґер" Юзеф Новацький (Nowacki), купець Ігнатій Рак (Rak), дизайнерка одягу Сара Танд (Tand). На партері розміщувалася ювелірна майстерня Леона Фелікса (Felix), крамниця "Прянощі і делікатеси" Владислава Бажанта (Bażant) і взуттєва крамниця Йоеля Йоллеса (Jolles).

Колись будинок був означений конскрипційними №№ 228 (старий номер) та 240 (новий). Постановою Ради Міністрів УРСР № 442 від 6 вересня 1979 р. кам’яниця включена до Національного реєстру пам’яток під охоронним № 1281.

Архітектура

Будинок розташований на парцелі південного приринкового кварталу, обмеженого вулицями Галицькою, Староєврейською і Сербською.

Будинок – чотириповерховий, чотириосьовий, головний вхід зміщено у лівий бік. На фасаді – верхні поверхи об’єднані трьома рустованими лізенами. Перший поверх відділений карнизом. Вікна оздоблені профільованими обрамуваннями з надвіконними поличками. Вінцевий карниз оздоблюють сухарики, йоніки і модульонний фриз.

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/2103.
  2. Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАУЛ) 52/2/369.
  3. ЦДІАУЛ 52/2/847.
  4. ЦДІАУЛ 52/2/1077.
  5. Вуйцик В. Leopolitana II (Львів: Класика, 2012).

Автори опису — Оксана Бойко, Василь Слободян
Редактор — Ігор Жук.