Вул. Самчука, 14 – корпус кафедри фізичної культури Національного університету “Львівська Політехніка”

Задум створення баталістичного полотна “Битва під Рацлавицями” належить польському художникові Яну Стиці (Jan Styka) (ЦДІАУ 75/1/1:1). У 1893 р. митець ознайомив громадськість зі своїми планами, переконуючи, що панорама стане окрасою Крайової промислової виставки, яка мала відкритись наступного 1894 р. у Стрийському парку. На цю ідею пристали, створивши спеціальний Комітет спорудження Рацлавицької панорами (ЦДІАУ 75/1/1:1-5). Для втілення задуму потребувався будинок, проект якого виконав архітектор Людвік Рамулт (Ludwik Ramult) (ЦДІАУ/75/1/1:1-2). 1 липня 1893 року будівництво завершилося. Ян Стика залучив до співпраці художника-баталіста Войцеха Коссака (Wojciech Kossak), і 10 березня 1893 р. Комітет панорами підписав угоду з митцями (ЦДІАУ 75/1/1:1-5). Окрім них, у створенні Рацлавицької панорами були задіяні ще один баталіст Зиґмунт Розвадовський (Zygmund Rozwadowski), пейзажист Людвик Боллер (Ludwik Boller) ( Мельник, 2008, 115) та інші майстри.

1 травня 1894 року робота була завершена і прийнята мистецькою комісією, до складу якої входили Юзеф Брандель (Jozef Brandl), Войцех гр. Дідушицький (Wojciech hr. Dzieduszycki), Людвик Кубала (Ludwik Kubala), Владислав Лозинський (Wladyslaw Lozinski) і Юліан Захаревич (Julian Zachariewicz) (ЦДІАУ 75/1/2:3).

Панорама мала округлі обриси, довжину 115 м, висоту – 15 м. На полотні зображалася кульмінаційна сцена битви під Рацлавицями 1794 р. між польським та російським військами. 

Комітет панорами опікувався нею до 1912 р., доки не опинився у фінансовій скруті, що примусило його розмірковувати над її продажем, спершу до Варшави, потім до США. Зрештою, до купівлі зголосився львівський магістрат, придбавши Рацлавицьку панораму разом з будинком, згідно з контрактом від 26 січня 1912 року, за 75000 корон (ЦДІАУ 75/1/2:2).

Від часу свого відкриття у 1894 р. і до часу переходу у власність міста в 1912 р., споруда панорами неодноразово ремонтувалася і реставрувалася. Найґрунтовніші оновлення проводилися в 1908 р. і коштували 7500 корон. Загалом за 18-літній проміжок часу на ці роботи було витрачено 15697,13 корон (ЦДІАУ 75/1/4:2).

У власності міста панорама залишалася до Другої світової війни. Воєнні дії обернулися для неї частковим руйнуванням. У 1944 р. під час бомбардування Львова радянською авіацією у будівлю влучила бомба, знищивши дах і верхній поверх (Центральний 2003, 242). Значних пошкоджень зазнало також полотно. Після консервації панораму демонтували, певний час вона зберігалась у скринях в Бернардинському монастирі, а 1946 р. її перевезли до Польщі (Вроцлава), де вона експонується донині у спеціально збудованому павільйоні (Центральний, 2003, 242; Lwów, 2001, 185).

У зруйнованому стані споруда залишалася до кінця 1960-х рр., коли її передали Львівському політехнічному інститутові для переоблаштування у спортивний корпус.

Сьогодні тут знаходиться кафедра фізичної культури Національного університету “Львівська політехніка”. Студенти успішно змагаються у Чемпіонатах світу і Європи, національних першостях. Провідні спортсмени університету – майстри міжнародного класу Галина Добрєва, Анна Печенко, Тарас Сенюк, легкоатлет Дмитро Дем’янюк, каратистка Наталя Мутина, весляр Віталій Вергелюк, регбіст Маркіян Грабовський. Високого рівня досягли збірні команди з бадмінтону, волейболу (жінки), баскетболу, гандболу, аеробіки, боксу, настільного тенісу. Їх вишколом займаються досвідчені фахівці: Арнольд Прохоров, Анатолій Заверикін, Віктор Корягін, Іван Козак, Борис Ясинський, Борис Окуп.