...

Вул. Замарстинівська, 134 – церква св. Йосафата (кол. костел св. Франциска Ассизького)

ID: 2045
Колишній костел св. Франциска Ассизького збудований у 1927-1930 рр. за проєктом арх. Яна Сас-Зубрицького у стилі історизму з елементами неоготики, північного маньєризму, раннього бароко. Будівля є пам'яткою архітектури місцевого значення (Ох. № 2679-М).
З кінця 1980-х - поч. 1990-х храм є в користуванні чернечого ордену редемптористів УГКЦ (Чину Найсвятішого Ізбавителя). У 1990 році його освятили як церкву св. Йосафата.

Історія

Колишній костел св. Франциска Ассізького будувався як храм при монастирі капуцинів. Першу дерев’яну каплицю на його місці збудовано у 1904 р. за проектом архітектора Зиґмунта Крикєвича (Krykiewicz). Збір коштів на будівництво нової святині почався у 1910-ті рр., і продовжувався після завершення Першої світової війни (обговорення потреби будівництва нового костелу вперше відбулося у 1909 р.).

У 1921-1925 рр. над проектом працював архітектор Ян Сас-Зубрицький (Sas-Zubrzycki). 12 вересня 1925 року Генеральна адміністрація ордену капуцинів затвердила проект його авторства. Будівництво монастиря почалося у 1927 р. Костел завершили 1930 року (освятили  5 жовтня).

1946 року капуцини виїхали зі Львова до Польщі, забравши з собою частину предметів з вистрою інтер’єру. Після їх від’їзду у колишньому костелі була влаштована кінотека. На межі 1980-1990-х рр. храм знову передали вірним – чернечому ордену редемптористів УГКЦ (Чину Найсвятішого Ізбавителя). 14 жовтня 1990 року його освятили як церкву св. Йосафата.

У 1990-х рр. у церкві проведено значну роботу по опорядженню інтер’єру. Виконано іконостас, вівтарі, орнаментальні розписи. Над тріумфальною аркою з’явилася яскрава багатофігурна композиція "Покрова Пресвятої Богородиці", у вівтарі зображено Христа та ангелів, на вітрилах – євангелістів (автор проекту стінопису –  проф. Любомир Медвідь). Ремонтно-реставраційні роботи тривали і після 2000 р.

У церкві зберігаються мощі блаженного священномученика Миколи Чарнецького (1884-1959), перенесені сюди у 2002 році з Личаківського цвинтаря, після беатифікації його папою Іваном Павлом ІІ у 2001 р.

Церкву св. Йосафата – колишній костел св. Франциска Ассизького – внесено в охоронний реєстр як пам’ятку архітектури місцевого значення під № 2679-М (розпорядження представника президента України у Львівській області № 374 від 15.04.1994 р.). Власник – Львівська Провінція Чину Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ, монастир св. Йосафата.

Архітектура

Церква св. Йосафата розташована у північній частині Львова, на території колишнього передміського села Замарстинів. Храм проектувався у комплексі з монастирськими будівлями. Його силует активно сприймається з боку долини р. Полтви і траси проспекту Чорновола.

Церква є монументальною тринавовою спорудою базилікального типу, з трьома апсидами, нартексом та вежею-дзвіницею на північно-західному куті. Бічні нави та вівтарна частина нижчі від центральної. До північної нави прибудовується колишня каплиця св. Антонія з купольним завершенням. Перекриття нав – хрестові склепіння з нервюрами, у вівтарі – півциркульні.

Фасади з відкритим цегляним муруванням та оздобними елементами в камені оформлені арковими вікнами. Акцентом чільного триярусного фасаду виступає фронтон складної форми, вирішений у традиціях маньєризму. Широкий портал головного входу оздоблений причілком зі скульптурою св. Франциска Ассизького. Композицію екстер’єру збагачує ґранчаста бічна вежа з наметовим завершенням.

Домінантою сучасного інтер’єру цього храму є іконостас 1990-х рр, виконаний у формах українського бароко. У ті ж роки виконано стінопис.

У формах храму автор проекту використав характерні риси регіональної архітектури XVI-XVII ст., на якій позначилися ремінісценції готики, північного маньєризму та раннього бароко.

Джерела

  1. Marecki J., Dzieje zakonu kapucynów w okresie II Rzeczypospolitej (Kraków, 2000).
  2. Marecki J., "Konwent Kapucynów we Lwowie-Zamarstynowie" (1903-1946), Folia Historica Cracoviensia, t. 3, 1996, 171-215.
  3. Brzezina K. "Kościόł p. w. Św. Franciszka z Asyżu i klasztor oo. Kapucynόw na Zamarstynowie", Kościośły i klasztory Lwowa z wiekόw XIX i XX, red. M. Podlodowska-Reklewska (Kraków: Antykwa, 2004), 225-245 [Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: Część I. Kościośły i klasztory rzymskokatolickie dawnego Wojewόdsnwa Ruskiego, tom 12].


Автор запису: Ігор Сьомочкін
Редактор: Ігор Жук

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення