Вул. Зелена, 59 – спортивний комплекс

ID: 1966
Давній палац спорту “Скейтінґ-рінґ побудовано у 1911 р. за проектом архітекторів Юліана Пінкерфельда та Генрика Заремби. Тепер тут розміщений спортивний комплекс “Динамо з двома тенісними кортами, залами атлетики та реабілітаційним центром. Комплекс розташований у глибині подвір’я, відділеного від вул. Зеленої мурованою огорожею.

Історія

Давній палац спорту “Скейтінґ-рінґ, створений насамперед як осередок розвитку нової, модної на той час спортивної дисципліни – катання на роликових ковзанах – будувався за кошти власників Бенона Летца (Łetz) і Юліана Пінкерфельда (Pinkerfeld), за проектом архітекторів-будівничих Юліана Пінкерфельда та Генрика Заремби (Zaremba) (ДАЛО 2/1/4136:1-5; Lwów, 2001, 194). Над художнім оформленням будівлі працювали скульптор Зиґмунт Курчинський (Kurczyński) та художники Леонард Вінтеровський (Winterowski), Влодзімєж Бєлецький (Bielecki) і Вітольд Жегоцінський (Żegociński). Відкриття нового спортивного об’єкту відбулося 12 лютого 1911 року (ДАЛО 2/1/4136:1-5).

На той час львівський “Скейтінґ-рінґ був одним із найбільших закладів такого типу в Австро-Угорщині. Однак згодом катання на роликах не прижилося у Львові. У 1934 р. колишній спортивний об’єкт пристосували для потреб промисловості. В будинку функціонував заклад парової вулканізації “Wulkogum”, який належав С. Рибці (Rybka). У післявоєнний час будівлю використовували як гараж.

Нині в будинку “Скейтінґ-рінґу” розміщений спортивний комплекс “Динамо з двома тенісними кортами, залами атлетики та реабілітаційним центром.

Архітектура

Давній палац спорту “Скейтінґ-рінґ розташований у глибині подвір’я, відділеного тепер від вул. Зеленої мурованою огорожею. В конструкціях будівлі використовувались новітні на той час матеріали: залізобетон, скло та металеві ферми.

Перед головним фасадом, на якому монтували великі скляні панелі залу для їзди на роликових ковзанах, був розташований портик із чотирма подвійними колонами тосканського ордеру та фронтоном із завершенням у формі плавної дуги. Обабіч виступали дві невеликі прибудови. Фасад раніше прикрашала скульптура авторства Зиґмунта Курчинського із символічною назвою “Сила”.

Усередині будинок містив залу площею 1200 кв. м для їзди на роликах (розраховану на 3000 осіб), перекриту металевими фермами, кав’ярню, ресторан, гардероби, прокатний пункт. Підлога зали була виготовлена з американського явора, обробленого за спеціальною технологією. Об’єкт був оснащений електричним освітленням та центральним опаленням.

Внутрішній вистрій “Скейтінґ-рінґу не зберігся. З описів відомо, що скляне перекриття головної зали раніше було оздоблене вісьмома вітражами художника Вітольдa Жегоцінського, іконографія яких презентувала найпопулярніші на поч. ХХ ст. спортивні ігри і танці. Вітражі були виконані у майстерні Станіслава Ґабріеля Желенського (Żeleński) у Кракові. Стіни прикрашали 16 панно роботи Леонардa Вінтеровського та барельєфи Зиґмунта Курчинського, на яких був зображений розвиток спорту від античних часів до поч. ХХ ст. Вгорі стіни зали були декоровані фризом, виконаним Влодзімєжом Бєлецьким, у живописі якого фігурував мотив стилізованих квітів. Бєлецький використав рослинну орнаментику (мотиви переплетеного листя та квітів) і в настінному розписі над оркестровою сценою.

Персоналії

Бенон Летц (Benon Łetz) – власник палацу спорту.
Юліан Пінкерфельд (Julian Pinkerfeld) – власник палацу спорту, архітектор.
Генрик Заремба (Henryk Zaremba) – архітектор.
Зиґмунт Курчинський (Zygmunt Kurczyński) – скульптор.
Леонард Вінтеровський (Leonard Winterowski) – художник.
Влодзімеж Бєлецький (Włodzimierz Bielecki) – художник.
Вітольд Жегоцінський (Witold Żegocinski) – художник.
С. Рибка (S. Rubka) – підприємець.
Станіслав Ґабріель Желенський (Żeleński Stanisław Gabriel) – художник, вітражист.

Джерела

  1. Державний Архів Львівської Області (ДАЛО), 2/1/4136 (Справа на будинок на вул. Зеленій, 47).
  2. Lwów. Turystyczny przewodnik (Lwów: Wydawnictwo “Centrum Europy”; Kraków: Wydawnictwo “Via Nowa”, 2001), 194.