Вул. Мельника, 18 – спортивний комплекс "Україна"

ID: 1964
Спортивний комплекс “Україна” (кол. “Спартак”) утворюють палац ігрових видів спорту та відкриті тенісні корти. Корти споруджені у 1925–1927 рр. Палац зведено у 1985–1986 рр. за проектом архітекторів Мирослава Трача, Миколи Габреля та Олександра Казанцева.

Історія

Будівництво сучасного спорткомплексу “Україна” розпочиналося з побудови чотирьох ґрунтових тенісних кортів. Роботи розпочато в 1925 р., а закінчено у липні 1927 р. Офіційне відкриття відбулося 3 липня. Корти належали спортивному клубові “Поґонь”. До їхньої появи найбільше спричинилися тодішній голова клубу Володимир граф Дідушицький і радник Казимир Бистжоновський. У зимовий час на кортах влаштовували ковзанку і майданчик для гри в хокей (Księga, 160, 181, 191-192; Bryl, 216). У 1929–1930 рр. збудували стадіон для спортивних ігор – волейболу і баскетболу (Księga, 216). Він прилягав до вул. Шимоновичів (тепер – Мельника), від якої відмежовувався парканом із вхідною брамою. Стадіон мав ґрунтове покриття, з чотирьох боків забезпечувався трибунами, на яких могли розміститися 1500 глядачів. Складовими комплексу “Поґоні” були також адміністративний двоповерховий будинок праворуч від головного входу, невеликий трав’яний майданчик при ньому та 100-метрова бігова доріжка. Монолітну трибуну, розраховану на 200 глядачів, мали також корти – вона прилягала до них зі сходу. Корти розташовувались по осі північ-південь. Після спорудження стадіону його ігрові майданчики взимку переобладнували під хокейний майданчик і ковзанку. На майданчику розігрувалися і поєдинки регіональної першості, і міжнародні зустрічі. На арені взимку виступали учасники хокейних чемпіонатів світу, Європи, Олімпійських ігор, члени збірної Польщі Вацлав Кухар, Ян Гемерлінґ, Альберт Мауер, Роман Сабінський, Карло Вайсберґ (Księga, 304). На кортах виступали тенісисти – чемпіони Львова Владислав Курман, Любомир Чайковський, Мечислав і Вацлав Кухарі, Альберт Мауер, Йосип Герда, чемпіон СРСР 1940 р. Федір Куценко, потім – уславлений тренер. У 1960–70-і рр. на кортах змагалися знані майстри ракетки Томас Лейус, Олександр Метревелі, Теймурах Какулія, Вадим Боісов, Галина Бакшеєва, ще пізніше – львівські майстри Сергій Грузман, Олександр Залужний, Ігор Пилипчик, чемпіонка Вімблдону Лариса Савченко (Кордіяк, 27).

У 1945 р. спортивний комплекс “Поґоні” перейшов у розпорядження профспілкового спортивного товариства “Спартак”, від нього – до товариства “Україна” (1987).

У 1985 р. розібрано колишній адміністративний будинок, а на терені стадіону почали зводити Палац ігрових видів спорту, який завершено у 1986 р. За проектом М. Трача, М. Габреля, О. Казанцева (Вуйцик, Липка, 166; Трегубова, 244-245; Львів, 1999, 229-230; Lwów, 201, 131). Водночас реконструйовано корти: передусім знесли трибуну, по тому перепланували майданчики – нині вони зорієнтовані по осі захід-схід. Тут і надалі проводять різні турніри та чемпіонати. Взимку тенісисти змагаються у Палаці. Окрім тенісу тут проводять змагання з інших видів спорту – бої за Кубок Європи, Чемпіонат України з боксу, світова першість із пауерліфтинґу (різновид важкої атлетики), міжнародні турніри з тенісу та атлетичної гімнастики. Тут боксували олімпійські медалісти Барселони і Сіднея Ростислав Закличний і Андрій Котельник, витискав тягарі рекордсмен і світовий чемпіон силач Іван Фрейду, в настільному тенісі змагалися Ванда Латинська, Володимир Самсонов.

Сьогодні просторий зал палацу використовується для проведення різноманітних міжнародних та регіональних промислових виставок.

Архітектура

Будинок палацу ігрових видів спорту “Україна” розміщений посеред житлової забудови. Споруджений із застосуванням металевих та залізобетонних конструкцій. Основу палацу творить прямокутний у плані основний зал, перекритий металевими фермами аркової форми (проліт – 48 м). До нього з трьох боків прибудовані допоміжні та службові приміщення, фасади яких опоряджені природним каменем і теразитовим тиньком. Вестибюль оздоблений керамічним панно на спортивну тематику (автори – М. Гладкий та А. Капиш). За палацом розташовані відкриті тенісні корти. Головний фасад палацу повторює форму аркових ферм основного залу і є суцільно заскленим.

Персоналії

Мирослав Трач – архітектор.
Микола Габрель – архітектор.
Олександр Казанцев – архітектор.
М. Гладкий – скульптор.
А. Капиш – скульптор.
Вацлав Кухар – хокеїст, тенісист 1920-х–1930-х рр.
Альберт Мауер – хокеїст, тенісист 1920-х–1930-х рр.
Йосип Герда – тенісист 1930-х–1940-х рр.
Федір Кулечко – тенісист 1930-х–40-х рр., заслужений тренер України.

Джерела

  1. J. Bryl, Wacław Kuchar. (Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1982), 216.
  2. Księga pamiątkowa 35-lecia lwowskiego sportowego klubu “Pogoń” (Lwów, 1939), 160, 181, 191-192, 304.
  3. Lwów. Turystyczny przewodnik (Lwów: Wydawnictwo “Centrum Europy”; Kraków: Wydawnictwo “Via Nowa”, 2001), 131.
  4. В. С. Вуйцик, Р. М. Липка, Зустріч зі Львовом. (Львів: Каменяр, 1987), 166.
  5. Львів. Туристичний путівник (Львів: Видавництво Центр Європи, 1999), 229-230.
  6. Т. О. Трегубова, Львів. Архітектурно-історичний нарис (Київ: Будівельник, 1989), 244-245.
  7. Ю. Кордіяк, Чемпіони живуть у Львові. Нариси, статті. (Львів: Каменяр, 1980), 27.

Автор опису – Христина Харчук, Богдан Михалюньо
Редактор – Ігор Жук
Літературний редактор – Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення