Пл. Міцкевича, 10 – кінотеатр (не існує)

Кінотеатр був розташований у будинку на сучасній пл. Міцкевича, 10 (колишній пл. Маріацькій).

"Ванда" ("Wanda")

Кінотеатр "Ванда" ("Wanda") заснований 1908 р. у приміщенні Католицького дому управою львівського філіалу віденського просвітного товариства "Уранія" (“Urania”). Його керівниками були Герман Опат (Herman Opat), Юзеф Яскульський (Józef Jaskólski) і Едмунд Лібанський (Edmund Libański). Цей кінотеатр належав також до просвітної мережі "Wiedzа", яка діяла на теренах Галичини і Силезії та була пов'язана з соціал-демократичними колами.

"Байка" ("Bajka")

У 1909 р. назву цього кінотеатру змінено на "Байка" ("Bajka"). Це був перший кінотеатр Львова, який встановив світлову рекламу.

"Геліос" ("Helios")

У 1912 р. Герман Опат переніс сюди "Геліос" ("Helios") із Католицького дому на вул. Городоцькій, 36. "Kurjer Lwowski" у січні 1915 р., під час російської окупації Львова, повідомляв, що фільми у цьому кінотеатрі демонструються з польськими, а деякі з польськими і російськими титрами.

"Фатаморгана" ("Fatamorgana")

У 1917 р. назва змінюється на "Фатаморгана" ("Fatamorgana"). Власником була управа “Уранії” у Львові (Герман Опат, Юзеф Яскульськийі Едмунд Лібанські). У 1926 р. власником стає відомий львівський ресторатор Генрик Атляс (Henryk Atlas).

"Міраж" ("Miraż")

У 1931 р. відбувається ще одна зміна назви – кінотеатр перейменовано на "Міраж" ("Miraż"). Під цією назвою кінотеатр діяв до Другої світової війни. Власниками були родина Кульманів (Kulman), Станіслава Козловська (Stanisława Kozłowska) і В. Д. Левицький (W. D. Lewicki). Родині Кульманів належала апаратура, а Левицькому – саме приміщення. Глядацька зала кінотеатру містила 329 місць. Кінотеатр був середньої успішності.

"Кінотеатр хроніки" ("Kinoteatr kroniki"), 
"Централь" ("Zentral")

Відомо, що наступну назву, "Кінотеатр хроніки" ("Kinoteatr kroniki") (1939–1940 рр.), під час нацистської окупації у 1942 р. змінено на "Централь" ("Zentral").

"Кінотеатр ім. Івана Франка"

З 1944 р. за адресою вул. Валова, 1 діяв Кінотеатр ім. Івана Франка. На 1944 р. у кінотеатрі було 293 місць для глядачів і в середньому відбувалось 2 кіносеанси на день. Завантаженість сеансів глядачами становила близько 35% на дорослі сеанси і 25% – на дитячі. За місцем розташування та характеристикою глядацького залу, кінотеатр належав до другої категорії кінотеатрів Львова. Основою репертуару були повторні покази кінострічок (різниця між прем’єрою у львівських кінотеатрах і повторним показом фільму тут була в середньому місяць). Вибір репертуару здійснювала дирекція кінотеатру. На 1966 р. у Кінотеатрі ім. Івана Франка налічувалось 19,5 штатних одиниць. За цей рік кінотеатр відвідало 580,844 глядачів (згідно перепису населення 1959 р., у Львові проживало на цей рік 410,7 тис. осіб). Це був досить популярний кінотеатр. Саме керівництво кінотеатру пояснювало свій успіх хорошим підбором фільмів: “…основне це підбір кінофільмів, що відповідають потребам нашого глядача, з яким у нас ведеться постійне спілкування, як особисто так і письмово по заявках”.

У 1987 р. у будинку сталась пожежа. У звітах за 1989 р. ще згадується, що Кінотеатр ім. Івана Франка (219 місць) за рік відвідало 247,716 глядачів, а у 1990 р. тут відбувалося в середньому 10 кіносеансів на день.