Вул. Лисенка, 04 – житловий будинок

ID: 1533

кол. адреса: Куркова, 4 (конскрипційний № 706 4/4).  У 1800–1801 р. на частині ділянки що належала монастирю отців Кармелітів Босих був збудований критий манеж та школа верхової їзди Йозефа Круппа. Манеж тягнувся вздовж нинішньої вул. Лисенка. На його місці у 1890-х рр. було збудовано кілька орендних будинків за проектом архітектора Анджея Ґоломба. Серед них і будинок під № 4. Пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 976 – житловий будинок ХІХ ст.

Архітектура

Триповерховий, на високому цоколі, будинок з маленьким внутрішнім подвір’ям збудований у стилі історизму у 1890-х рр. за проектом Анджея Ґоломба. Центральна частина чільного фасаду має незначний виступ-ризаліт. Стіни фасаду оздоблені дощатим рустом. Вікна другого поверху обрамлені з боків невеликими пілястрами тосканського ордеру та мають мережні решітки для квіткових вазонів.

Персоналії

Автор проекту будинку Анджей Ґоломб.

Власники:

  • у 1871 р. – Казимир Тишкевич (Tyszkiewicz Kazimierz);
  • у 1889 р. – Порбус Барчевський (Barczewski Porbus);
  • у 1902 р. – Володимир Яроцький (Jarocki Włodz.);
  • у 1916 р. – Мечислав Юнґа (Younga Mieczysław).

Мешканці у 1902 р.:

  • власник нерухмості Володимир Яроцький (Jarocki Włodz.),
  • комісар магістрату Рафаїл Дзєндзєлевич (Dziędzielewicz Rafał),
  • митний службовець Йозеф Кобервайн (Koberwein Józef),
  • службовець поліції Нікодем Костецький (Kostecki Nikodem),
  • судовий службовець Болеслав Кунце (Kunce Bol.),
  • лікар др. Ігнатій Лікендорф (Lickendorf dr. Ignacy).

Мешканці у 1910 р.:

  • продавці нафти Вікторія Хома (Choma Wiktorya) і Леонарда Подгородецька (Podhorodecka Leonarda),
  • канцелярист намісництва Людвік Декорде (Dekordé Ludwik),
  • митний ревізор Йозеф Кобервайн (Koberwein Józef),
  • канцелярист Владислав Кжижановський (Krzyżanowski Władysław),
  • капітан Генерального штабу Йозеф Ляуш (Lausch Józef),
  • парох-емерит о. Костянтин Лазінський (Łaziński ks. Konstanty),
  • реєстратор ґрунтового кадастру Павел Оконьський (Okoński Paweł),
  • приватний інженер Яків Рудницький (Rudnicki Jakób).

Джерела

  1. Czerner O. Lwów w dawnej rycinie i planie. – Wrocław–Warszawa–Kraków, 1997.
  2. Księga adresowa Król. stol. miasta Lwowa. – Lwów, 1902.
  3. Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy, 2003. – 320 s.
  4. Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta. Nazw ulic I placów, oliczbowania domów numerami konskrypcyjnemi i orientacyjnemi z wymienieniem właścicieli realności – tudzież nazw i numerówdawniejszych. – Lwów: Nakładem król. stoł. miasta Lwowa, z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego, 1889.
  5. Skorowidz król. stol. miasta Lwowa – Lwów, 1916.
  6. Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa... – Lwów, 1872.
  7. Spigel J.R. Skorowidz adresowy Król. stol. miasta Lwowa. – Rocznik II: Rok 1910. – Lwów, 1909.

Автор опису – Ігор Мельник

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення