Пл. Ринок, 23 – колишня кам'яниця Шольцвольфовичівська

ID: 148
Будинок на пл. Ринок, 23 (охор. №326/21) розташований на території Державного історико-архітектурного заповідника, на південно-західному наріжнику ринкової площі. Це колишня Шольцвольфовичівська кам'яниця збудована у стилі пізнього ренесансу з яскраво вираженими фламандськими впливами 1630 р.

Історія

Будинок на пл. Ринок, 23 (конскрипційний номер 47), колишня Шольцвольфовичівська кам'яниця нагадує за своїм архітектонічним укладом дім Бандінеллі збудована у ХVІ ст., перебудована у 1630 р. стилі пізнього ренесансу з яскраво вираженими фламандськими впливами.

Будинок належав родині львівських патриціїв Шольц-Вольфовичів. Засновниками цього роду був відомий львівський купець Вольф Шольц і його брати Якуб та Йоган. Історик Діонісій Зубрицький згадує у своїй хроніці під 1607 р. про те, що райця Йоган Шольц-Вольфович "зобов'язав та записав кожного власника свого дому в місті, який тепер має №47, щороку на різдво давати обід для убогих у шпиталі св. Духа і св. Станіслава". На пл. Ринок Шольцам належало декілька кам'яниць.

Її наріжник, звернений до вул. Галицької на рівні третього поверху у кутовій ніші прикрашений скульптурною композицією "Хрещення Ісуса Христа Іваном Предтечею". Тривіконним фасадом будинок виходив на пл. Ринок, від колишньої пл. Капітульної (тепер пл. Катедральна) фасад займав 2/3 кварталу.

У 1870 – 1880-х рр. власником будинку був Титус Леваковський (Tytus Lewakowski). У 1890-х рр. кам'яниця належала Абрагаму Шварцвальду (Abraham Schwarzwald). У 1930-х рр. власником будинку був Ліпа Шутцманн (Lipa Schutzmann).

Проект перебудови фасадів від пл. Капітульної (тепер пл. Катедральної) та від пл. Ринок, переробку вхідних порталів виконав у 1934 р. архітектор Юзеф Авін (Józef Awin). Проект перебудови вхідного порталу до крамниці від пл. Капітульної виконав у 1934 р. архітектор Аба (Альберт) Корнблют (Aba (Albert) Kornblüt).

Пов'язані історії

Архітектура

Будинок зведений на західному боці пл. Ринок, наріжний. Побудований з каменю та цегли (фундаменти з кам'яних блоків), тинькований, чотириповерховий, в плані має характерний для ринкових кам'яниць витягнутий у глибину ділянки прямокутник з вузьким головним тривіконним фасадом від пл. Ринок і довгим від пл. Катедральної. Первісне планування та декор інтер'єрів втрачені при перебудові у ХІХ ст. До нашого часу зберігся пізньоренесансний характер фасадів.

Фасадні композиції будинку чітко поділені класичними ордерними системами: перший поверх оформлений пілястрами важкого тосканського ордеру, прикрашеними діамантовим рустом; другий – пілястрами іонічного ордеру; третій – пілястрами корінфського ордеру. Між поверхами проходять профільовані фризи та карнизи. Пілястри прикрашені портретними лев'ячими масками. Вікна прикрашені профільованими білокам'яними обрамуваннями та трикутними і сегментними сандриками. Наріжник кам'яниці, звернений до вул. Галицької, на рівні третього поверху у кутовій ніші прикрашений багатофігурною скульптурною композицією "Хрещення Ісуса Христа Іваном Предтечею". Фасад завершений профільованим карнизом з кронштейнами.

Будинок є єдиним прикладом архітектурної композиції в житловій ринковій забудові, який оснований на ордерній системі.

Персоналії

Джоель Бардах (Joel Bardach)  співвласник будинку
Альфред Каменобродський (Alfred Kamienobrodzki) — архітектор, автор проекту реконструкції
Іван Левинський — архітектор, автор проекту металевих сходів та ліфтової шахти
Титус Лєваковський (Tytus Lewakowski)  власник будинку
Міхал Фехтер (Michał Fechter)  архітектор, автор проекту реконструкції фасадів
Марія Франкель (Maria Frankel)  співвласниця будинку
Абрагам Шварцвальд (Abraham Schwarzwald)  власник будинку
Шольц Вольфовичі(Szolc Wolfowicz, Scholz Wolfowitz)  родина львівських патриціїв, власники будинку
Ліпа Шутцманн (Lipa Schutzmann власник будинку

Джерела

  1. Проект "Галіціана" (І. Жук), 2001-2002.
  2. Державний архів Львівської області. – Ф. 2. – Оп. 2. – Спр. 3667. Справа на будинок на пл. Ринок, 23. – C. 27, 54, 55.
  3. Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. – Львів, 1991. – С. 33.
  4. Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. Львів: Каменяр, 1987. – С. 54.
  5. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову. – Львів: вид-во "Каменяр", 1991. – С. 45.
  6. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. / Серія "Історичні місця України". – Вид. 3-тє зі змінами. – Львів: Світ, 2006. – C. 74.
  7. Пам'ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – В четырех томах. – Т. 3. – Киев, 1985. – С. 52-54.
  8. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. – Київ: "Будівельник", 1989. – С. 64.
  9. Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. – Lwów, 1935. – S. 33.
  10. Medyński A. Lwów. Ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. – Drugie wydanie poprawione i uzupelnione. – Lwów: nakładem autora. – 1937. – S. 90.
  11. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo. – Wyd. II. – Lwów, 1892. – S. 80.
  12. Łoziński W. Sztuka lwowska. – Lwów, 1898. – S. 75.
  13. Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, nazw ulic i placów król. stół. miasta Lwowa wedlug Rady meijskiej w r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony. Lwów: nakładem Karola Wilda. – 1872. – S. 206.
  14. Skorowidz król. stół. miasta Lwowa. – Lwów: nakladem król. stół. miasta Lwowa. – Z drukarni instytutu Stawropigialnego. – Lwów, 1889. – S. 195.
  15. Skorowidz król. stół. miasta Lwowa z planem miasta. – Lwów: staraniem i nakladem gminy. – Z drukarni "Dziennika Polskiego" (Dr. Felixa Wojnarowskiego) pod zarządem Fr. Kattnera. – Lwow, 1899. – S. 183.
  16. Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa . – S. 67. // Księga adresowa Małopołski. – Lwów. Stanisławów. Tarnopól. Rocznik 1935/1936.
  17. Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa. – Lwów: Nakładem autora. – 1844. – S. 237.
Авторка опису — Христина Харчук

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення