Пл. Ринок, 17 – колишня кам'яниця Францвеніґівська

ID: 145
Будинок на пл. Ринок, 17 (охор. №326/16) розташований на території Державного історико-архітектурного заповідника, в лінійній забудові південного боку ринкової площі, навпроти ратуші. Кам'яниця побудована Францом Венінґом у другій половині ХVІІ ст. Від імені власника будинок називався Францвенігівською кам'яницею.

Історія

Будинок на пл. Ринок, 17 (конскрипційний номер 234) побудований Францом Венінгом (Franz Wening), радником і бурмістром Львова у другій половині ХVІІ ст. Франц Венінг прибув до Львова з Саксонії у 1574 р. і прийняв міське громадянство. Від імені власника будинок називався Францвенігівською кам'яницею.

Одним з пізніших власників був відомий патрицій Матей Гайдер (Maciej Hayder), який помер у 1655 р. не залишаючи потомства. Кам'яниця була записана ним на численні громадські цілі, зокрема на фундацію трубача на ратушовій вежі для виконання "гейналу" і на костельні цілі для братства Божого тіла при латинській катедрі. До 1771 р. була власністю міста. Пізніше власниками будинку послідовно були Том Франкі (Franki), Анджей Сіньйо (Andrzej Signio), Тадеуш Тульє (Tadeusz Thulie).

Рокайлевий декор будинок отримав під час перебудови в кінці ХVІІІ ст. Тоді його власником був Том Франкі (Tom Franki), радник магістрату. У кінці ХІХ ст. у будинку на першому поверсі містилося співоче товариство "Ехо", засноване у 1887 р. (керівник Конрад Ґерлях (Konrad Gerlach) та товариство пожежників (керівник Альфред Зґурський (Alfred Zgórski).

У 1890-х рр. власником будинку був Міхал Липинський (Michał Lipiński). В 1930-х рр. власником кам'яниці був Маврицій Менш (Maurycy Mensch), а згодом Марія Сейднер (Maria Seidner). На першому поверсі тоді був ресторан "Під оленем", який належав Бізанцу і Пікаусу. Тут можна було випити так зване пиво окоцімське. У 1933 р. для цього ресторану власник майстерні рекламних шильдів та металевих таблиць Фелікс Ґаліцінський (Feliks Galiciński) виконав світлову рекламу. У цьому ж році для ресторану архітектор Марек Френкель (Marek Fränkel) виконав проект порталів першого поверху.

Проект відбудови фасаду у 1934 р. виконав архітектор Позамент. У 1935 р. проект металевої консолі та ліхтаря над ренесансним вхідним порталом виконав архітектор Лєх Збіґнєв (Lech Zbigniew) (на фасаді ці ліхтарі поміщені з обох боків вхідного порталу).

В кінці 1930-х рр. на другому поверсі будинку була школа танців. Проект для цієї школи у 1933 р. виконав архітектор Зиґмунт Завадський (Zygmunt Zawadski). Школа складалася з бальної зали та гардеробу і була перебудована з двох житлових кімнат і кухні. Додаткові плани цієї реконструкції виконав у 1938 р. архітектор Леон Карчевський (Leon Karczewski).

В будинку розміщені товариства національних меншин Львова та українські товариства переселенців із Закерзоння.

Пов'язані історії

Архітектура

Будинок зведений на південному боці пл. Ринок, в лінійній забудові. Побудований з каменю та цегли (фундаменти з кам'яних блоків), тинькований, чотириповерховий, в плані має характерний для ринкових кам'яниць витягнутий у глибину ділянки прямокутник з вузьким головним фасадом.

Головний фасад – тривіконний, симетричний з вхідним порталом по центральній осі. Центральна частина фасаду розкрепована, поверхня стін другого і третього поверхів декорована дзеркалами, прикрашеними ренесансним білокам'яним декором. На першому поверсі – два широкі вікна-вітрини з кам'яним профільованим обрамуванням прикрашеним угорі декором різьбленим у камені. Над вхідним порталом – прямокутна ніша-світлик з кам'яним обрамуванням та металевою кованою решіткою. Такі ж світлики є і над вітринами першого поверху. З обох боків вхідного порталу поміщені ковані ліхтарі на таких же консолях, виконані у 1930-х рр.

Поверхня стін першого поверху рустована. Між першим і другим та між третім і четвертим поверхами проходять профільовані карнизи. На рівні другого, третього і четвертого поверхів фасад прорізаний прямокутними вікнами з профільованими кам'яними обрамуваннями. Вікна прикрашені багатим ренесансним орнаментальним декором різьбленим у камені та декоративними вставками під вікнами другого поверху. Фасад завершений карнизом з ліпним декором у вигляді кронштейнів та рядом сухариків.

Персоналії

Бізанц — співвласник ресторану "Під оленем", що діяв у будинку
Франц Венінґ (Franz Wening) радник, бурмістр Львова, власник будинку
Матей Гайдер (Maciej Hayder) — патрицій, власник будинку
Фелікс Галіцінський (Feliks Galiciński) — автор світлової реклами для ресторану в будинку
Конрад Ґерлях (Konrad Gerlach) — керівник товариства “Ехо”, що мало приміщення на партері будинку
Зиґмунт Завадський (Zygmunt Zawadski) — архітектор
Лєх Збіґнєв (Lech Zbigniew) — архітектор
Альфред Зґурський (Alfred Zgórski) — керівник товариства пожежників, що мало приміщення на партері будинку
Леон Карчевський (Leon Karczewski) — архітектор, автор проекту реконструкції
Міхал Липинський (Michał Lipiński) —  власник будинку
Маврицій Менш (Maurycy Mensch) —  власник будинку
Пікаус — співвласник ресторану "Під оленем", що діяв у будинку
Позамент —  архітектор, автор проекту реконструкції фасаду
Марія Сейднер (Maria Seidner) —  власниця будинку
Анджей Сіньйо (Andrzej Signio) — власник будинку
Тадеуш Тульє (Tadeusz Thulie) — власник будинку
Том Франкі (Tom Franki)  радник магістрату, власник будинку
Марек Френкель (Marek Fränkel) —  архітектор, автор проектів порталів

Джерела

  1. Проект "Галіціана" (І. Жук), 2001-2002. 
  2. Державний архів Львівської області. – Ф. 2. – Оп. 2. – Спр. 3661. Справа на будинок на пл. Ринок, 17. – С. 45, 80, 135, 146, 153, 154-157.
  3. Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. – Львів, 1991. – С. 32.
  4. Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. Львів: Каменяр, 1987. – С. 54.
  5. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову. – Львів: вид-во "Каменяр", 1991. – С. 45.
  6. Пам'ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – В четырех томах. – Т. 3. – Киев, 1985. – С. 52.
  7. Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. – Lwów, 1935. – S. 30.
  8. Ilustrowany skorowidz stolecznego m. Lwowa z okazyi wystawy krajowej roku 1894. – Lwów: nakładem autora, 1894. – S. 78.
  9. Jaworski F. O szarym Lwowie. – Z przedmową Ludwika Finkla, z 18 rycinami. – Lwów; Warszawa: H. Altenberg i spółka. –1917. – S. 15-25.
  10. Medyński A. Lwów. Ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. – Drugie wydanie poprawione i uzupelnione. – Lwów: nakładem autora. – 1937. – S. 89-90.
  11. Skorowidz król. stół. miasta Lwowa z planem miasta. – Lwów: staraniem i nakladem gminy. – Z drukarni "Dziennika Polskiego" (Dr. Felixa Wojnarowskiego) pod zarządem Fr. Kattnera. – Lwow, 1899. – S. 183.
Авторка опису  Христина Харчук

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення